Видання The Economist повідомило, що Володимир Зеленський нібито наказав готуватися до ще 2-3 років війни, однак в Офісі президента України це спростували, назвавши інформацію “вкидом”. Водночас міністр оборони Михайло Федоров оголосив програму “Логістичний локдаун” — масштабування ударів по тилу Росії.
Ці та інші головні політичні новини 27 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Інформація про 2-3 роки війни: спростування від ОП
Видання The Economist з посиланням на урядові джерела повідомило, що президент України Володимир Зеленський нібито доручив готуватися до ще 2-3 років війни. У публікації зазначається, що Україна здатна продовжувати спротив упродовж цього часу, хоча війна може залишити країну “травмованою, але функціонуючою демократією”.
В Офісі президента цю інформацію спростували. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив журналістам, що йдеться про “той самий вкид, який вже був”. За його словами, під час зустрічі президента з фракцією “Слуга народу” Зеленський говорив про інший часовий горизонт — приблизно пів року до листопада.
Литвин припустив, що тезу про “ще 2-3 роки війни” могли використати як основу для інших меседжів у матеріалі про складну ситуацію в країні. Він наголосив, що президент закликав зосередитися на найближчих шести місяцях.
Як відомо, днями Зеленський провів зустріч із депутатами фракції “Слуга народу”. Під час розмови президент заявив, що протягом приблизно пів року Росію можна підштовхнути до готовності до переговорів, якщо Україна збереже єдність та виконає вимоги міжнародних партнерів.
Україна запускає логістичний локдаун проти російської армії
Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про запуск окремої програми “Логістичний локдаун”, яка передбачає масштабування middle strike-ударів по тилових цілях російської армії. За словами міністра, мета програми — посилити тиск на російські сили в тилу та позбавити їх можливості вести активні штурмові дії.
У межах першого етапу програми Міністерство оборони разом із Генеральним штабом виділило додаткові 5 млрд грн на закупівлю сучасних засобів middle strike. Кошти отримають бригади та команди, які демонструють найкращі результати у знищенні цілей на оперативній глибині.
Федоров зазначив, що розподіл фінансування відбуватиметься за системою е-Бали. Перші підрозділи вже отримали кошти та розпочали прямі закупівлі необхідних засобів.
Паралельно Міноборони запускає другий етап програми — централізовані тендери на закупівлю великої партії засобів middle strike. За словами міністра, відкриті конкурси мають забезпечити швидке масштабування виробництва, конкуренцію між виробниками та мінімізувати корупційні ризики. У відомстві очікують, що результати централізованих закупівель стануть помітними на фронті вже цього літа.
Місія МВФ прибула до Києва: яка мета візиту
Місія Міжнародного валютного фонду прибула до Києва для першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Делегацію очолює Гевін Грей, який розпочинає переговори з українською владою та міжнародними партнерами в межах перегляду програми та консультацій за Статтею IV, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
У Фонді зазначили, що дискусії зосереджені на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах. За словами представниці МВФ в Україні Прішили Тофано, сторони також обговорюють подальші кроки в межах чинної програми фінансування.
У межах домовленостей Україна взяла зобов’язання щодо низки податкових змін, зокрема запровадження ПДВ для ФОПів на спрощеній системі та оподаткування імпортних посилок вартістю до €150. Водночас уряд раніше повідомляв про домовленість із МВФ щодо відтермінування частини цих змін, а парламент 26 травня не підтримав відповідний законопроєкт.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що під час переговорів також обговорюватимуть можливі зміни до держбюджету, зокрема щодо збільшення виплат військовослужбовцям. За словами народного депутата Ярослава Железняка, місія МВФ працюватиме в Україні до початку червня та оцінить виконання попередніх домовленостей, частина з яких наразі не реалізована, що може вплинути на подальші рішення щодо фінансування.
McDonald’s на Лук’янівці відновив роботу після удару РФ
Ресторан швидкого обслуговування McDonald’s біля станції метро “Лук’янівська” у Києві відновив роботу після чергового пошкодження внаслідок російського удару. Заклад був зачинений з 24 травня, коли ворог завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 90 ракет та 600 дронів різних типів, зокрема балістичної ракети “Орєшник”.
Це вже сьомий випадок пошкодження закладу з початку повномасштабного вторгнення. Щоразу ресторан відновлював роботу. Компанія прокоментувала відновлення роботи лаконічно: “29 років поруч з вами. Продовжуємо далі”.
Заклад на Лук’янівці — перший McDonald’s в Україні, відкритий 24 травня 1997 року. Символічно, що останнє пошкодження сталося рівно в річницю його відкриття — через 29 років після запуску.
Тим часом мережа поступово розширює присутність і в інших містах: 27 березня McDonald’s відновив роботу у Миколаєві, де був зачинений з 2022 року.
Парламент Угорщини скасував рішення Орбана про вихід із МКС
Парламент Угорщини — Національна асамблея — у межах надзвичайної процедури підтримав законопроєкт, який скасовує раніше ухвалене рішення про вихід країни з Міжнародного кримінального суду, повідомляє Telex. Рішення набуде чинності після офіційного опублікування закону.
За документ проголосували 133 депутати від партії “Тиса”, проти виступили 37 представників коаліції “Фідес–KDNP”, ще 5 депутатів від “Мі Хазанк” утрималися. Ініціативу до парламенту подав прем’єр-міністр Петер Мадяр, який обґрунтував необхідність збереження членства Угорщини в МКС потребою забезпечення міжнародної відповідальності за найтяжчі злочини.
Раніше уряд Віктора Орбана оголосив про запуск процедури виходу з МКС, однак згодом парламент неодноразово блокував або змінював відповідні рішення. Угорщина залишалася під критикою через відмову арештувати осіб, щодо яких МКС видавав ордери, зокрема під час візиту прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.
Уряд Петра Мадяра заявляє, що курс країни спрямований на збереження участі в суді. Процес виходу, запущений попереднім кабінетом, мав завершитися в червні. У Будапешті також повідомляли про політичні контакти з ізраїльською стороною, зокрема запрошення Нетаньягу на майбутні заходи в Угорщині.
