НАБУ завершило слідство у справі лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко, а Верховна Рада не набрала голосів для направлення на повторне друге читання законопроєкту про ПДВ на посилки до 150 євро.
Ці та інші головні політичні новини 26 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Справу Тимошенко щодо підкупу нардепів скерували до суду
Правоохоронці завершили досудове розслідування та скерували до суду справу щодо керівниці однієї з депутатських фракцій у Верховній Раді України, яку підозрюють у пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам, повідомили в НАБУ. Йдеться про керівницю фракції “Батьківщина” Юлію Тимошенко.
У матеріалах справи зазначається, що у грудні 2025 року, попри викриття окремих фактів підкупу парламентаріїв, підозрювана нібито почала вибудовувати систему винагород за лояльне голосування. За версією слідства, йшлося не про разові домовленості, а про “сталий механізм” із виплатами наперед за потрібні голоси, утримання або неучасть у голосуваннях.
Правоохоронці також оприлюднили фрагменти переговорів, де обговорювалися кадрові голосування та можливі призначення в уряді, зокрема щодо Михайла Федорова і Дениса Шмигаля, а також відставки голови СБУ Василя Малюка. У НАБУ зазначають, що ці дані стали частиною доказової бази у провадженні.
Увечері 13 січня антикорупційні органи повідомили про викриття, а справу кваліфікували за статтею про пропозицію або надання неправомірної вигоди службовій особі. 16 січня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід — заставу понад 33 млн грн, а також арешт майна, частину якого згодом частково скасувала апеляція.
Рада провалила законопроєкт про ПДВ на посилки до 150 євро
Верховна Рада України не підтримала правки до законопроєкту №12360, який передбачає зміни до Митного кодексу та запровадження ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За його словами, законопроєкт не набрав необхідних 226 голосів: “за” висловилися 222 депутати, тож документ не змогли відправити на повторне друге читання. Також парламент не підтримав низку правок, після чого ініціативу фактично відхилили.
Железняк зазначив, що йшлося про 11 ключових правок, які не були ухвалені, після чого урядовий варіант також не отримав достатньої підтримки. За його словами, уряд тепер має готувати новий законопроєкт.
Законопроєкт №12360 є частиною зобов’язань у межах співпраці з МВФ, а також пов’язаний із вимогами щодо фінансування від міжнародних партнерів. Раніше в Верховній Раді України вже підтримували пов’язані ініціативи щодо оподаткування імпорту та цифрових платформ у першому читанні.
Напад на мера П’ятихаток
Вранці 26 травня у місті П’ятихатки Дніпропетровської області невідомий напав із ножем на міського голову та поранив його. Нападник після інциденту втік, його розшукують, повідомляє поліція Дніпропетровської області.
За даними правоохоронців, повідомлення про напад надійшло близько 10:40. Попередньо встановлено, що зловмисник завдав посадовцю ножового поранення. Потерпілого госпіталізували, йому надають медичну допомогу.
На місці події працюють слідчо-оперативна група, підрозділи карного розшуку та інші профільні служби поліції. Під процесуальним керівництвом обласної прокуратури відкрито провадження за статтями про замах на умисне вбивство.
Наразі міським головою П’ятихаток є Гілал Ісаєв, якого обрали у 2020 році. Правоохоронці встановлюють обставини нападу та місцеперебування підозрюваного.
Закупівля снарядів для України за ініціативи Чехії: кінець?
Кількість країн, які фінансують чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів для України, скоротилася вдвічі з моменту повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра у грудні минулого року. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив президент країни Петр Павел.
За словами Павела, нині до фінансування ініціативи долучені дев’ять країн, тоді як раніше їх було 18. Він наголосив, що програма забезпечувала до половини всіх великокаліберних боєприпасів для України, тому її скорочення може створити ризики для стабільності постачань.
Президент Чехії також зазначив, що майбутнє ініціативи планують обговорити на саміті НАТО в Анкарі в липні. Водночас в його офісі не розкривають, які саме держави припинили участь у програмі. За даними західного військового посадовця, серед учасників залишаються Німеччина та низка північноєвропейських країн.
Нинішній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що уряд надає пріоритет внутрішнім витратам на тлі енергетичного тиску на домогосподарства, а не фінансуванню закупівель для України. Він також раніше обіцяв переглянути або скасувати ініціативу, хоча згодом допускав її продовження за умови фінансування іншими державами.
Польща отримала згоду США на виробництво ракет Patriot
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що США надали попередню згоду Держдепартаменту на можливість виробництва ракет для систем ППО Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості. Про це повідомляє RMF24.
За словами Томчика, ракети планують виготовляти в межах польського оборонного сектору, що дозволить розширити національні виробничі спроможності. Він зазначив, що для Польщі це є стратегічно важливим кроком, оскільки країна прагне локалізувати виробництво частини закупленого за кордоном озброєння та пов’язаних сервісів.
Окремо Томчик нагадав, що нинішні темпи виробництва ракет PAC-3 MSE становлять близько 700 одиниць на рік, тоді як у США планують збільшити їх до 2000 до кінця 2030 року. За його словами, інтерес Вашингтона до розширення виробничої кооперації з союзниками зріс на тлі виснаження запасів через низку міжнародних конфліктів і постачання озброєнь, зокрема Україні.
Він також додав, що до розміщення виробництва таких ракет у себе прагне і Німеччина. Польська армія наразі має дві батареї Patriot і очікує ще шість. Водночас міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що не бачить ризиків затримки постачання систем через ситуацію на Близькому Сході.
