Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні обладнання для підтримки зенітно-ракетної системи Hawk на суму $108,1 млн, а Bloomberg повідомляє про бажання Путіна закінчити війну до кінця 2026 року з умовою контролю над Донбасом.
Ці та інші головні політичні новини 22 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
США схвалили продаж Україні обладнання для ЗРК Hawk
Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні обладнання для підтримки ракетної системи Hawk та супутнього обладнання на суму $108,1 млн. Про це повідомили на сайті американського зовнішньополітичного відомства.
У Держдепі зазначили, що рішення ухвалили у відповідь на запит української влади. Йдеться про постачання обладнання та послуг для підтримки функціонування системи протиповітряної оборони Hawk.
У США наголосили, що можливий продаж відповідає цілям американської зовнішньої політики та національної безпеки. У відомстві заявили, що підтримка України сприятиме зміцненню безпеки країни-партнера, яку Вашингтон вважає важливим чинником політичної та економічної стабільності в Європі.
Також у Держдепі додали, що передача обладнання має посилити здатність України протистояти поточним і майбутнім загрозам.
Путін хоче завершити війну на своїх умовах до кінця року
Президент Росії Володимир Путін прагне закінчити війну проти України до кінця 2026 року, однак виключно на умовах, які він сам вважатиме “переможними” для Москви. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією.
Серед ключових вимог Путіна — повний контроль над Донбасом та укладення ширшої безпекової угоди з Європою, яка фактично закріпила б територіальні здобутки Росії. Утім, речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив, що Путін встановлював будь-які дедлайни для завершення бойових дій.
За даними агентства, у середовищі російської еліти наростає нервозність: частина кремлівських чиновників вважає, що війна зайшла у глухий кут. Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що Росія зазнає невдач на полі бою і протягом наступних 12 місяців Кремлю, найімовірніше, доведеться оголосити другу часткову мобілізацію.
Раніше Путін заявляв про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для підписання остаточних домовленостей щодо завершення війни.
Мадяр заявив про можливе повернення російських енергоносіїв
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що після завершення війни Росії проти України Євросоюз відновить імпорт російських енергоносіїв з міркувань економічної доцільності. В інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita він назвав ключовими чинниками такого сценарію цінову конкурентність та географічну близькість.
Коментуючи альтернативні варіанти постачання, Мадяр відкинув польську пропозицію щодо імпорту зрідженого газу через термінал у Гданську як надто дорогу. За його словами, газ з Румунії, Росії чи Австрії обходиться значно дешевше, ніж той, що транспортується через Балтику, Польщу та Словаччину. Водночас він зазначив, що новий угорський уряд має зробити ставку на диверсифікацію джерел постачання задля зміцнення енергетичної безпеки та посилення переговорних позицій щодо ціни.
Паралельно Мадяр висунув умову для нормалізації відносин між Будапештом і Києвом — скасування обмежень для угорської меншини в Україні в культурній, мовній, освітній та адміністративній сферах. Раніше він запропонував Зеленському провести зустріч на початку червня в Берегові. У Києві відповіли, що графік глави держави ще не узгоджений.
Чергова відставка в наглядовій раді Енергоатому
Незалежний член наглядової ради НАЕК “Енергоатом” Бріс Боюон подав заяву про відставку, повідомив міністр економіки Олексій Соболев. За його словами, причиною стала неможливість французького фахівця працювати у форматі повної зайнятості, якого вимагає реформування компанії.
Соболев спростував чутки про те, що іноземні члени ради йдуть через фінансові суперечки чи затримки зарплат. Він нагадав, що раніше з аналогічних причин — через нову роботу на умовах повної зайнятості — наглядову раду залишив і Патрік Фрагман. При цьому український міністр запевнив, що обидва члени ради продовжують виконувати свої обов’язки до призначення наступників, аби забезпечити безперервність роботи.
Наразі визначено близько десяти кандидатів на вакантні позиції, із якими найближчим часом проведуть співбесіди. Паралельно наглядова рада запустила конкурс серед 12 рекрутингових агентств — українських та міжнародних — для добору нового керівництва “Енергоатому”. Також ухвалено рішення розділити функції CEO та Chief Nuclear Officer, що є частиною переходу до сучасних стандартів корпоративного управління.
КМДА пояснила причини здорожчання проїзду до 30 гривень
У Києві у вартість нового тарифу на проїзд у комунальному транспорті закладені витрати на енергоресурси, паливо, ремонт рухомого складу та оплату праці працівників. Базовий тариф у 30 грн розрахований на основі фактичних витрат підприємств за 2025 рік, повідомили у КМДА.
У міській адміністрації зазначили, що окремі витрати суттєво зросли: у столичному метро витрати на оплату праці та електроенергію збільшилися на 61,7% і 66,9% відповідно, тоді як у КП “Київпастранс” витрати на пальне зросли на 74,8%, а на ремонт і техобслуговування — на 63,3%. Водночас обсяги перевезень впали в середньому на 42% порівняно з 2018 роком.
У КМДА також повідомили, що економічно обґрунтований тариф на 2026 рік становить 64,60 грн для метро та 44,14 грн для наземного транспорту. Водночас місто пропонує встановити разову поїздку на рівні 30 грн з урахуванням соціальної чутливості та витрат 2025 року. У разі збереження нинішнього тарифу у 8 грн, бюджетні дотації на транспорт доведеться суттєво збільшувати, що може вплинути на інші міські витрати.
До 1 червня триває громадське обговорення нових тарифів, остаточне рішення планують ухвалити до 18 червня. Паралельно у Києві розглядають різні моделі оплати проїзду, зокрема пропозиції громадських організацій щодо переходу на погодинні квитки та абонементи. Наразі петиція проти підвищення тарифів вже зібрала необхідну кількість голосів для розгляду міськрадою.
