Західні політики дедалі активізували візити з Китаєм і ведуть переговори про економічну співпрацю, інвестиції та геополітичні ризики. Дві останні події — майбутня поїздка міністерки закордонних справ Великої Британії Іветт Купер та поточний візит президента США Дональда Трампа — показують, що Китай активно використовує дипломатію для зміцнення економічних і політичних позицій, пише ZN.ua.
Переговори охоплюють торгівлю, технології, безпекові питання, Тайвань та глобальні конфлікти. Попри публічні заяви про “стабільність”, сторони не фіксують проривних домовленостей.
Трамп у Пекіні: торгівля, Іран і Тайвань без результатів
Дональд Трамп провів у Пекіні зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном — перший візит президента США до Китаю за майже десять років. The New York Times характеризує саміт як сповнений публічних похвал і люб’язностей, однак позбавлений конкретних домовленостей щодо ключових спірних питань.
На переговорах сторони обговорювали торгівлю, іранську ядерну проблему та ситуацію навколо Тайваню. Білий дім повідомив, що обидві сторони дійшли згоди щодо необхідності тримати Ормузьку протоку відкритою і щодо неприпустимості ядерної зброї для Ірану. Трамп також заявив, що він та Сі уклали “фантастичні торговельні угоди”, проте не розкрив жодних подробиць.
Сам Сі Цзіньпін охарактеризував візит як “знаковий” і наголосив, що відносини між країнами вступили в новий етап “конструктивної стратегічної стабільності”. Трамп, своєю чергою, заявив, що китайський лідер “став справжнім другом”, додавши: “Ми вирішили багато різних проблем, які інші люди не змогли б вирішити”, — без жодної конкретики.
Тайвань і торговельне перемир’я: що залишилося за кадром
За зачиненими дверима тон переговорів виявився серйознішим. Сі попередив Трампа, що тайванське питання може призвести до конфлікту та “надзвичайно небезпечної ситуації”, якщо його не вирішити належним чином. Китайський лідер також згадав концепцію “пастки Фукідіда” — сценарій, у якому суперництво між усталеною державою і державою, що піднімається, призводить до зіткнення.
Відкритим залишилося й питання торговельного перемир’я. Востаннє лідери зустрічалися у жовтні у Південній Кореї, де Китай погодився на рік відкласти нові експортні обмеження на рідкісноземельні елементи у відповідь на американські тарифи. Чи погодиться Пекін на продовження цієї паузи — поки що невідомо.
На розкішному державному бенкеті Трамп запросив Сі відвідати Білий дім у вересні, що свідчить про наміри обох сторін продовжувати діалог.
Представник Британії їде до Китаю: пропозиція інвестицій
Паралельно з американським дипломатичним наступом Лондон готує власний візит до Китаю. Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, за інформацією Reuters з посиланням на три обізнані джерела, відвідає Китай 2–3 червня.
Програма поїздки охоплює два напрямки: переговори у Пекіні з китайським колегою Ван Ї та зустрічі з представниками бізнесу у технологічному центрі на півдні країни — Шеньчжені. Сама географія візиту розкриває його суть: Лондон шукає не лише дипломатичного діалогу, а й прямих економічних контактів із китайським бізнесом.
Уряд Кіра Стармера зосереджується на залученні нових інвестицій із боку другої за розміром економіки світу. Китай, своєю чергою, шукає кращого доступу до британських ринків, аби компенсувати слабкий внутрішній попит. Офіційні представники обох країн також готуються до нових раундів фінансових і торговельних переговорів цього року.
Посольство та санкції: Лондон поступився заради “перезапуску”
Нинішня активність Лондона на китайському напрямку стала можливою після того, як у січні 2026 року Стармер та Сі Цзіньпін оголосили про “перезапуск” відносин. Передумовою для потепління слугувало схвалення Лондоном планів будівництва найбільшого китайського посольства в Європі на території британської столиці. Це рішення також відкрило шлях до скасування китайських санкцій проти шести чинних депутатів британського парламенту.
Проте саме посольська тема залишається джерелом напруженості. Британські та китайські посадовці очікують рішення Високого суду щодо законності урядового схвалення будівництва — його оголосять у червні або липні. Якщо суд знову заблокує проєкт, Пекін, ймовірно, вдасться до відповідних заходів, і тоді дипломатичне потепління може швидко охолонути.
Дипломатичну активність Заходу щодо Китаю супроводжує критика. У січні 2026 року газета The Telegraph писала, що зближення Британії з Китаєм стане зрадою України, а Стармер мусить виконати зобов’язання перед Києвом перш ніж шукати тісніших відносин із Пекіном.
