Попри загрози прямого президентського правління, корупційні розслідування та жорсткий тиск Офісу президента, мер Києва Віталій Кличко зміг зберегти контроль над столицею, пише “Главком”.
Битва за Київ: хто переміг
Спроби Офісу президента встановити контроль над столицею знову зазнали поразки. Ще пів року тому провладні політики серйозно обговорювали сценарій запровадження прямого президентського правління в Києві. Корупційні скандали, провальна підготовка до зими та масштабні аварії давали для цього формальні підстави.
Президент Зеленський особисто дорікав Кличку за провал підготовки столиці до зими та навіть доручав уряду рятувати ситуацію у місті. Однак мер, який керує Києвом уже другий десяток років, знову вийшов “сухим” із кризи — будь-які об’єктивні претензії він традиційно переводить у площину “політичного переслідування”.
Показові “обезголовлення” Чернігова та Одеси, а також втрата законно обраних мерів у Рівному, Житомирі, Сумах, Полтаві та Кропивницькому після 2022 року залишаються для Кличка наочним застереженням — але не прецедентом для Києва.
Микола Поворозник і його вплив у КМДА
Одним із ключових гравців у команді Кличка залишається Микола Поворозник. Формально він працює радником з антикризових питань, однак співрозмовники у столичній владі стверджують, що чиновник і надалі впливає на управлінські процеси в КМДА.
Поворозник уже двічі втрачав посаду першого заступника голови КМДА. У 2020 році його відсторонили на час розслідування СБУ щодо хабарництва, але у 2021 році він повернувся до роботи. У 2025 році його відставки вимагали майже всі фракції Київради після скандалу зі святкуванням дня народження у день жалоби в Києві.
Депутатів також обурював вплив Поворозника на фінансові потоки та великі підряди столиці. Разом із ним тоді залишила посаду багаторічна очільниця департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург.
Попри відставку, Поворозник зберіг неформальний вплив у міській адміністрації. Джерела у КМДА стверджують, що він продовжує координувати роботу частини заступників мера.
Стара команда Кличка
Кадровий склад КМДА майже не змінювався останні роки. Більшість ключових заступників Віталія Кличка працює у мерії ще з початку його каденції. Серед них — Петро Пантелеєв, Ганна Старостенко, Марина Хонда, Валентин Мондриївський та В’ячеслав Непоп.
Після операції НАБУ “Чисте місто” частина чиновників втратила посади, однак кадрові зміни не зачепили основне оточення мера. У команді Кличка намагаються зберегти внутрішній баланс та уникнути серйозного переформатування влади.
Окрему роль серед заступників столичній владі продовжує відігравати Володимир Прокопів, який очолює фракцію “затятих партнерів” “Удару” – “Європейську солідарність” у Київраді.
У 2024 році Прокопіва відсторонили після публікацій про елітну нерухомість його родини та оточення. Згодом СБУ вручила йому підозру у справі про сприяння виїзду військовозобов’язаних за кордон під виглядом гуманітарних перевезень.
Попри це, у листопаді 2025 року Кличко повернув Прокопіва до КМДА, заявивши про відсутність підтверджених порушень з боку антикорупційних органів.
Контроль над Київрадою
Після відставки секретаря Київради Володимира Бондаренка мер Києва не поспішає призначати нового керівника міськради.
Кличко особисто веде засідання Київради та напряму комунікує з депутатами. За словами представників опозиції, мер став активніше контактувати з фракціями, оскільки тепер змушений самостійно контролювати роботу сесій.
У політичних колах обговорювали можливе призначення нового секретаря Київради, однак у команді мера побоюються, що це може призвести до перерозподілу впливу та змін у роботі комісій.
Земельна комісія Київради
Після корупційного скандалу з так званими “плівками Комарницького” фактично паралізувалася робота земельної комісії Київради.
Її очільник Михайло Терентьєв став фігурантом справи НАБУ “Чисте місто”. Після затримання він залишив фракцію “Удар”, однак формально продовжує очолювати комісію через судові процеси щодо відкликання мандата.
У жовтні 2025 року Київрада ухвалила новий порядок розгляду земельних питань. Документ передбачає обов’язкове оприлюднення додаткової інформації щодо земельних справ та ускладнює швидке голосування за спірні рішення.
Тимур Ткаченко і майбутнє КМВА
Після призначення Тимура Ткаченка на посаду голови КМВА наприкінці 2024 року у Києві заговорили про ризик двовладдя.
Втім, за даними джерел у владі, позиції Ткаченка останнім часом послабилися. Співрозмовники у політичних колах стверджують, що на Банковій уже обговорюють можливу заміну голови КМВА.
Серед кандидатів називають Олександра Кубракова та Івана Федорова.
На ситуацію у столиці також вплинули кадрові зміни в Офісі президента. Після призначення керівником ОП Кирила Буданова увага Банкової частково змістилася на міжнародні переговори та взаємодію з парламентом.
Підготовка Києва до зими
Уряд вимагає від столичної влади прискорити підготовку до нового опалювального сезону. Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба доручив КМДА надати конкретний план дій із фінансуванням та відповідальними виконавцями.
14 травня Київрада має розглянути зміни до бюджету через необхідність фінансування “Плану енергостійкості”. Загальна вартість програми перевищує 67 млрд грн.
Частину коштів місто планує залучити через кредити державних банків та міжнародне фінансування. Депутати також обговорюють скорочення окремих видатків, щоб спрямувати ресурси на енергетичну інфраструктуру та підготовку до зими.
Нові ризики для команди Кличка
У столичній владі очікують продовження антикорупційних розслідувань НАБУ в межах операції “Чисте місто”. За інформацією джерел у політичних колах, слідчі можуть перевірити не лише земельні схеми, а й інші епізоди використання бюджетних коштів у Києві.
Попри конфлікти з Банковою та тиск правоохоронців, Кличко наразі зберігає контроль над Київрадою, ключовими управлінськими рішеннями та власною командою.
