Ще 6 осіб отримали підозри у справі відмивання грошей на маєтках “Династії”, а прокуратура просить для Єрмака про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або заставу у 180 млн грн.
Ці та інші головні політичні новини 12 травня 2026 року – в підбірці видання “Політаналіз”.
Відмивання 460 млн на Династії: ще 6 людей отримали підозри
НАБУ і САП розширили коло підозрюваних у справі про відмивання 460 мільйонів гривень на елітному будівництві в Козині під Києвом. Підозри за статтею про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом, отримали ще шестеро осіб — серед них колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов та один із керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в рамках спецоперації “Мідас” (Тимур Міндіч – ред.).
За даними слідства, упродовж 2021–2025 років підозрювані “відмивали” гроші через будівництво котеджного містечка на ділянках загальною площею близько восьми гектарів. На цій території зводили чотири приватні резиденції з допоміжними будівлями та окремий маєток спільного користування зі спа-зоною.
Частину коштів на будівництво — майже 9 мільйонів доларів — пропустили через так звану “пральню”, підконтрольну одному з бізнесменів, який сам мав стати власником однієї з резиденцій. За даними НАБУ, гроші надходили зокрема з корупційних схем у державній компанії “Енергоатом”.
Справа Єрмака: прокуратура просить арешт або 180 млн застави
Спеціалізована антикорупційна прокуратура клопотатиме про обрання для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Альтернатива — застава в розмірі 180 мільйонів гривень. Про це на брифінгу повідомив очільник САП Олександр Клименко.
Суму застави прокурори обґрунтували майновим станом самого Єрмака, а також інших учасників організованої групи. Варто зазначити, що на момент брифінгу допиту ексголови ОП ще не проводили.
Нагадаємо, НАБУ і САП напередодні оголосили Єрмаку підозру за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. За версією слідства, він є учасником організованої групи, яка у 2021–2025 роках відмила 460 мільйонів гривень через будівництво елітного котеджного містечка під Києвом.
Відновлення війни в Ірані: Трамп втрачає терпіння
Президент США Дональд Трамп дедалі серйозніше розглядає можливість відновлення широкомасштабних бойових дій проти Ірану, пише CNN. Причин декілька: затяжне закриття Ормузької протоки, внутрішній розкол в іранському керівництві, який унеможливлює суттєві поступки, і остання відповідь Тегерана на переговорах — яку Трамп охарактеризував як “абсолютно неприйнятну” і “дурну”.
Водночас варто зазначити, що в адміністрації американського лідера немає єдності щодо подальших кроків. Частина посадовців, зокрема в Пентагоні, виступає за точкові удари, які б посилили тиск на Тегеран і змусили його зайняти серйознішу позицію. Інші наполягають на тому, щоб дати дипломатії ще один шанс. Окремим каменем спотикання стала роль пакистанських посередників. Низка американських чиновників підозрює, що Пакистан пом’якшує у своїх переказах іранську позицію і не доносить до Тегерана реального рівня роздратування Трампа.
Як відомо, країни регіону та Пакистан зараз активно намагаються донести до іранців простий сигнал: Трамп розчарований і це — останній шанс для серйозної дипломатії. Втім, як зазначають співрозмовники CNN, США та Іран живуть у різних часових вимірах: Тегеран десятиліттями витримував економічний тиск і не схильний поспішати. Ключове рішення про подальші дії, за даними джерел, навряд чи буде ухвалено до від’їзду Трампа до Китаю.
Постачання американської зброї для України під питанням
Європейські союзники дедалі більше сумніваються в надійності програми PURL — механізму, за яким вони фінансують постачання американського озброєння Україні. Причина — війна в Ірані стрімко виснажує запаси Пентагону, і частина вже оплаченої зброї досі не відправлена до Києва. За даними The Washington Post, після початку ударів по Ірану адміністрація Трампа фактично призупинила відправку призначеного для України озброєння.
Окремим джерелом напруги стало використання коштів PURL не за призначенням. Пентагон планує витратити 750 мільйонів доларів із цього фонду на компенсацію вартості зброї, переданої Україні ще за адміністрації Байдена, — тобто фактично на поповнення власних запасів, а не на нові поставки. Європейські донори розцінюють це як порушення базового принципу програми: кожен вкладений долар мав іти на нові можливості для України, а не покривати старі борги Вашингтона.
Особливо гострою є ситуація з ракетами-перехоплювачами PAC-3 для систем Patriot — їх запаси в України майже вичерпані. Адміністрація Трампа тиснула на європейців, щоб ті передали свої запаси, однак частина країн відмовилась через побоювання за власну безпеку. На тлі цього представники НАТО і США публічно запевняють, що постачання через PURL тривають за планом — проте союзники по обидва боки Атлантики дедалі більше в це не вірять.
Стрілянина у міськраді на Кіровоградщині: є поранені
У приміщенні Світловодської міської ради Кіровоградської області сталася стрілянина. Під час конфлікту між працівниками пролунали постріли — двоє людей отримали поранення і були госпіталізовані. Персонал міськради евакуювали, на місці працює поліція, інформує Суспільне.
Заступник мера Сергій Савич сам виклав у мережу відеозаписи конфлікту. З них випливає, що стріляв саме він. На відео Савич заявляв, що його “намагаються вбити” — очевидно, намагаючись виправдати свої дії.
Поліція спробувала вилучити в нього травматичну зброю, однак Савич спочатку відмовлявся її віддавати. Зрештою-таки передав на експертизу — але додав, що відтепер ходитиме з дробовиком.
Станом на цей час правоохоронці встановлюють всі обставини події.
