В Європейському Союзі почали обговорювати можливість відновлення контактів із Росією на тлі затягування переговорів щодо завершення війни в Україні. Одразу після публікації матеріалу Financial Times у Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з європейськими країнами, однак Москва не планує першою ініціювати такі контакти.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 8 травня заявив, що російська сторона готова вести переговори “з усіма”, включно з європейцями. За його словами, Путін неодноразово декларував відкритість до діалогу, однак Росія очікує, що саме Європа зробить перший крок.
Пєсков наголосив, що Москва не вважає себе винною у розриві відносин із ЄС після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році. У Кремлі переконують, що саме Брюссель та окремі столиці Європи припинили політичні контакти з Росією.
Підготовка ЄС до контактів із Кремлем
Financial Times повідомила, що у європейських столицях дедалі сильніше зростає розчарування переговорним процесом, який координує президент США Дональд Трамп. Частина європейських лідерів вважає, що ЄС ризикує залишитися поза ключовими домовленостями щодо майбутнього України.
Окрім того, сам Трамп та його оточення не раз заявляли, що Європа має взяти на себе головну роль у питаннях безпеки та підтримці України, зокрема у контексті ймовірних переговорів про припинення війни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив, що в ЄС уже обговорюють формат можливих контактів із Кремлем. За його словами, він консультується з усіма 27 державами-членами Євросоюзу, щоб визначити, як саме ЄС має діяти у разі початку нового дипломатичного етапу.
Кошта також повідомив, що президент України Володимир Зеленський під час саміту ЄС на Кіпрі закликав європейських партнерів підготуватися до потенційних переговорів і бути готовими зробити внесок у дипломатичний процес.
Водночас глава Європейської ради визнав, що наразі Кремль не демонструє реальної готовності до серйозного діалогу з представниками ЄС. За його словами, потенціал для переговорів існує, однак жодних практичних сигналів із боку Москви поки немає.
Пошук єдиного представника Європи для діалогу з РФ
У Євросоюзі також обговорюють можливість створення формату, за якого одна людина представлятиме позицію всього блоку на переговорах із Росією. В Офісі президента України підтвердили, що такі консультації тривають.
Високопоставлений український чиновник заявив FT, що Європі потрібна більша координація дій. За його словами, формат єдиного представника міг би посилити тиск на Москву та зробити переговорну позицію ЄС більш цілісною.
Однак усередині самого Євросоюзу наразі немає єдності щодо цього питання. Частина країн підтримує ідею встановлення прямого каналу зв’язку з Кремлем, тоді як інші виступають проти будь-яких політичних контактів із Росією до зміни ситуації на фронті.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер уже порушував питання створення такого переговорного каналу. Водночас деякі країни ЄС побоюються, що передчасний діалог із Москвою може послабити спільну позицію Заходу щодо підтримки України.
Останню спробу встановити прямий контакт із Кремлем європейські країни здійснили ще у лютому. Тоді радники президента Франції з питань нацбезпеки Емманюель Бонн та Бертран Бухвальтер відвідали Москву.
Французька сторона намагалася переконати Кремль у тому, що Європа також повинна брати участь у мирних переговорах щодо України. Однак помічник Путіна Юрій Ушаков та глава російської військової розвідки Ігор Костюков відкинули французькі пропозиції.
Водночас російська сторона дала зрозуміти, що готова розглянути “інший європейський сигнал”. За інформацією FT, Путін продовжує демонструвати готовність до контактів лише за умови, що Захід погодиться на російські вимоги щодо територій та умов майбутнього врегулювання.
Переговорний процес США, України та Росії
На тлі дискусій у Європі Україна намагається відновити переговорний процес за участі США. Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров прибув до США для зустрічей зі спецпредставниками Дональда Трампа, зокрема зі Стівом Віткоффом.
За словами президента України, Київ прагне “перезапустити дипломатичний процес”, який фактично зупинився після початку війни між США та Іраном. Зеленський наголосив, що українська сторона постійно контактує з Вашингтоном і знає про переговори партнерів із Росією.
Водночас президент України заявив, що Москва не демонструє конструктивного підходу навіть у питаннях тимчасового припинення вогню.
Перемир’я до 9 травня і нові удари РФ
Напередодні параду до “Дня перемоги” 9 травня Путін оголосив про короткострокове перемир’я та заявив, що російські війська нібито готові тимчасово припинити бойові дії. Москва також очікувала аналогічного кроку від України.
У відповідь Зеленський заявив про припинення вогню з 6 травня. В Офісі президента пояснили, що таким чином Київ хотів продемонструвати суперечливість позиції Кремля. Українська влада наголосила, якщо Росія може гарантувати тишу заради безпеки параду в Москві, то вона здатна припинити обстріли й на всій лінії фронту.
Однак невдовзі після цього російські війська завдали нових ударів по українських містах. Унаслідок атак загинули 27 людей, ще щонайменше 120 отримали поранення.
Вимоги Кремля щодо Донбасу
Росія продовжує висувати Україні вимоги, які Київ категорично відкидає. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що для припинення бойових дій Україна має зробити “один серйозний крок” — вивести війська з контрольованої Києвом частини Донбасу.
За словами Ушакова, лише після цього можуть розпочатися “серйозні переговори щодо довгострокового врегулювання”.
В Україні такі заяви назвали підтвердженням того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Кремль фактично визнав небажання завершувати війну.
За його словами, Москва намагається використати переговорний процес для отримання нових територіальних поступок без бою. Коваленко наголосив, що Україна не погодиться залишити власні території та не відмовиться від контролю над Донбасом.
