Оприлюднення так званих “плівок Міндіча” повернуло в публічний простір дискусію навколо компанії Fire Point, яка виробляє далекобійні дрони та ракетні системи й за останній рік стала одним із найбільших гравців на ринку оборонних технологій, пише “Оборонка”.
На записах, які опублікувала "Українська правда", фігурант антикорупційних розслідувань НАБУ та ексспіввласник студії "Квартал 95" Тимур Міндіч обговорює з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з Fire Point. Після цього у соцмережах і Telegram-каналах почали поширювати звинувачення щодо нібито мільярдних контрактів компанії, можливих корупційних зв’язків та ефективності її продукції на фронті.
311 мільярдів гривень для Fire Point
Одним із головних приводів для суперечок стала цифра у 311 млрд грн. Частина користувачів соцмереж почала стверджувати, що саме такий обсяг фінансування держава нібито передала або планує передати Fire Point.
Причиною став фрагмент розмови, який журналіст Михайло Ткач опублікував у своєму відео. На записі Тимур Міндіч говорить Рустему Умєрову про потребу компанії у фінансуванні для розвитку ракетної програми та виробництва дронів FP-1. У відповідь Умєров згадує "311 млрд", після чого в мережі почали трактувати ці слова як суму для Fire Point.
Втім, контекст розмови свідчить про інше. "17 липня", яке згадує Умєров, стосувалося запланованих змін до державного бюджету та збільшення оборонних видатків. А сума у 311 млрд грн стосувалася загального збільшення фінансування Міністерства оборони, а не окремої компанії.
Керівник Fire Point Денис Штілерман заявив, що виручка компанії за 2025 рік склала 29,3 млрд грн. За його словами, інформація про "311 млрд для Fire Point" не відповідає дійсності.
При цьому ще у серпні 2025 року технічна директорка компанії Ірина Терех розповідала агентству AP, що Fire Point вийшла на виробництво 3000 дронів FP-1 та 30 ракет FP-5 "Фламінго" щомісяця. Вартість одного дрона тоді оцінювали у $55 тис., а ракети — у $600 тис.
Якщо виходити з цих даних, компанія могла виробляти продукції приблизно на 8 млрд грн щомісяця. Водночас підприємство продовжувало масштабування, тому обсяги виробництва поступово зростали.
За словами Штілермана, зараз Fire Point виробляє близько 6000 дронів на місяць, а випуск ракет "Фламінго" наприкінці минулого року зріс до 60–90 одиниць щомісяця.
Заклики до націоналізації Fire Point
Після публікації записів Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міністерстві оборони закликала президента Володимира Зеленського розглянути часткову націоналізацію Fire Point. Представники ради вважають, що такий крок дозволить забезпечити безперервні поставки продукції для фронту та зменшити ризики корупційного впливу.
Також ГАР запропонувала створити окрему робочу групу за участю Генштабу, представників Сил оборони, антикорупційних органів та слідчих для перевірки контрактів і механізмів ціноутворення компанії.
Окрему увагу привернула інформація про можливий продаж частки Fire Point інвесторам. З розмов між Міндічем та Умєровим випливало, що сторони нібито обговорювали продаж 33% компанії за $600 млн. Половину цієї суми потенційний інвестор міг вкласти у розвиток виробництва, а решта коштів могла стати кеш-аутом для акціонерів.
Ще у листопаді 2025 року Денис Штілерман підтверджував, що Тимур Міндіч претендував на 50% акцій Fire Point.
Водночас волонтер Сергій Притула закликав обережно ставитися до ідеї націоналізації. На його думку, сам факт переходу компанії під контроль держави не гарантує зникнення корупційних ризиків. Він також попередив, що такий крок може створити небезпечний прецедент для всього оборонного сектору.
Звинувачення у монополізації ринку далекобійних дронів
Новий виток скандалу виник після заяв офіцера ЗСУ та фахівця з безпілотників Юрія Касьянова на засіданні парламентської ТСК, на якій давали свідчення щодо корупційної справи “Мідас”.
Касьянов заявив, що його підрозділ розформували після конфлікту навколо ударних дронів і компанії Fire Point. За його словами, підрозділ виконував далекобійні місії та мав власні розробки, але керівництво ліквідувало його лише за три дні.
Він також стверджує, що у березні 2025 року його група отримала завдання атакувати Москву. За словами Касьянова, сім із дванадцяти безпілотників долетіли до російської столиці, а три досягли центральної частини міста.
Офіцер заявив, що після цього операцію раптово зупинили, хоча Генштаб нібито не давав заборони. Касьянов пов’язує ці події з конкуренцією на ринку далекобійних дронів.
Він також різко розкритикував Fire Point та заявив, що за рік на Москву нібито запустили близько 3000 дронів компанії, але результативним став лише один удар. За його словами, FP-1 коштує приблизно $55 тис., тоді як безпілотники його підрозділу обходилися у $4,5 тис.
Касьянов стверджує, що Fire Point контролює близько двох третин ринку deep strike, хоча в Україні працюють інші виробники з дешевшими аналогами.
Однак колишній член підрозділу Касьянова ексдепутат ВР Ігор Луценко у “Бабелі” назвав ці розрахунки “дуже чіткою маніпуляцією”. Керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська заявила, що дрони Касьянова “давним-давно неефективні” і “про це знають всі в галузі”, тоді як Fire Point “об’єктивно дає Україні перевагу”.
ДПСУ свою позицію сформулювала інакше: підрозділ розформували через відсутність підтвердженої результативності, особовий склад передали для посилення інших бойових підрозділів.
Позиція Fire Point
Fire Point відкинула звинувачення на свою адресу. Керівник компанії Денис Штілерман заявив, що частина інформації у публічному просторі базується на чутках та не відповідає реальності.
За його словами, компанія отримувала державні контракти лише після підтвердження ефективності дронів FP-1 під час випробувань і бойового застосування.
У компанії також заявили про інформаційну атаку на підприємство.
Ефективність дронів та ракет Fire Point
Одним із ключових питань у дискусії стала реальна ефективність продукції Fire Point. Критики компанії часто згадують обіцянку президента щодо постачання 3000 ракет та "ракет-дронів", порівнюючи її з відкритими OSINT-даними про пуски "Фламінго".
Втім, президент говорив не лише про ракети FP-5 "Фламінго", а й про інші системи — "Нептун", "Пекло", "Руту", "Паляницю" та інші зразки озброєння.
Крім того, OSINT-аналітики фіксують лише візуально підтверджені удари. Частина пусків та результатів бойового застосування не потрапляє у відкритий доступ.
Основною продукцією Fire Point залишаються далекобійні FP-1 та "мідлстрайк" FP-2. Саме ці безпілотники українські сили активно використовують для ударів по російській військовій логістиці, енергетичній інфраструктурі та оборонній промисловості у глибокому тилу.
Водночас остаточну оцінку ефективності дронів і ракет, а також співвідношення вартості й результату можуть дати лише представники Сил оборони, які мають повну інформацію про бойове застосування цієї техніки.
