Офіс військового омбудсмана підтримує зміну підходів до мобілізації та пропонує запровадити чітко визначені терміни служби. Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила в інтерв’ю “Українській правді”, що держава має прямо назвати строк служби для новобранців — два-три роки.
За її словами, визначеність щодо тривалості служби підвищить готовність громадян вступати до війська. Вона вважає справедливим підхід, коли держава пропонує громадянам конкретний часовий горизонт служби та демонструє, що врахувала попередні помилки.
Мобілізація на два-три роки
Решетилова наголосила, що ротація особового складу потребує системного рішення. Йдеться про демобілізацію тих, хто вже тривалий час служить, і заміну їх тими, хто ще не проходив службу.
Вона зазначила, що держава має чітко пояснити новобранцям, на який період вони приходять до війська. Такий підхід, на її думку, дозволить уникнути невизначеності та стимулюватиме людей долучатися до служби.
Омбудсманка підкреслила, що в Україні є значний мобілізаційний ресурс. За оцінками Міністерства оборони, близько 1,6 млн людей можуть поповнити лави війська, що створює передумови для повноцінної ротації.
Розподіл функцій ТЦК та поліції
Офіс омбудсмана підтримує ідею розмежування функцій територіальних центрів комплектування та інших органів. Решетилова заявила, що примусова мобілізація не є природною функцією ТЦК.
Вона наголосила, що ще на початку повномасштабної війни держава мала передати функцію доставлення порушників поліції, органам місцевого самоврядування та керівникам установ. Такий підхід дозволив би уникнути значної частини проблем, які виникли згодом.
За її словами, ТЦК виконують широкий спектр завдань — від соціальної підтримки до організації поховань і супроводу родин загиблих. Вона вважає, що ці функції слід частково перерозподілити між іншими державними структурами, щоб зменшити навантаження на військових.
Мілітаризація суспільства
Решетилова заявила, що Україна вже перебуває у стані кризи мобілізації, попри те, що щомісяця до війська прибувають новобранці. Вона звернула увагу на проблеми комунікації між державою і суспільством.
Омбудсманка підкреслила, що в інформаційному полі переважає фокус на правах тих, хто не служить, тоді як питання відповідальності за ухилення від служби залишається недостатньо висвітленим. Вона наголосила, що частина суспільства самоусунулася від виконання обов’язку захисту держави.
Вона додала, що медіа та громадський сектор мають активніше долучатися до формування правильної комунікації щодо потреб оборони.
Решетилова заявила, що Україна має будувати довгострокову модель мобілізації з урахуванням постійної загрози з боку Росії. Вона підкреслила, що навіть у разі досягнення паузи чи миру загроза нікуди не зникне.
На її думку, держава має формувати мілітаризоване суспільство, у якому кожен громадянин готовий приєднатися до оборони країни.
Реформа мобілізації: що відомо
Президент України Володимир Зеленський у січні 2026 року визначив реформу мобілізації одним із ключових пріоритетів і доручив Міністерству оборони напрацювати системні рішення щодо роботи ТЦК.
Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що команда відомства готує комплексні зміни у сфері мобілізації, включно з новими підходами до строків служби та забезпечення військових. За його словами, ці рішення базуються на консультаціях із військовими, зокрема, штурмовиками та піхотинцями з різних напрямків фронту.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що ТЦК забезпечують близько 90% мобілізації, тоді як рекрутингові центри — близько 10%.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов вважає, що доки триває війна, проблеми з мобілізацією вирішити не вдасться. На його думку, зміна назви чи формату роботи ТЦК не призведе до суттєвих змін. Однак, зі слів Буданова, мобілізація залишається критично необхідною для утримання фронту. Він наголосив, що реформування потребують насамперед випадки нелюдського поводження під час примусового приводу, а не сам механізм мобілізації.
Проблема визначеності термінів служби
На сьогодні законодавство України не встановлює чітких термінів служби під час дії воєнного стану. Це питання влада планувала вирішити ще у 2024 році під час підготовки резонансного закону про мобілізацію №10449. Тоді депутати обіцяли запровадити норму про звільнення після 36 місяців служби в обмін на голоси фракцій за законопроєкт.
Проте безпосередньо перед голосуванням Головнокомандувач ЗСУ та Міністерство оборони звернулися до парламенту з проханням вилучити норму про демобілізацію через складну ситуацію на фронті. Уряду доручили розробити окремий закон про встановлення термінів служби, але станом на 2026 рік документ так і не зʼявився.
