Національна поліція України розкрила нові деталі діяльності російського наркокартелю “Хімпром”, який організував в Україні масштабну схему збуту наркотиків через мережу магазинів U420.
Діяльність наркокартелю Хімпром
Голова Національної поліції України Іван Вигівський розповів на брифінгу журналістам, що злочинна організація “Хімпром” займалася не лише незаконним обігом наркотиків та реалізацію масштабного проєкту U420, через який збували продукцію із вмістом синтетичних канабіноїдів.
За словами Вигівського, структура охоплює одразу кілька напрямків злочинної діяльності. Йдеться про насильницькі злочини та шахрайство через кол-центри. Картель має корупційні зв’язки, зокрема серед поліцейських, а також російське коріння. Поліція вже вивчає певні звукові файли для юридичної оцінки російського походження синдикату.
При цьому очільник Нацполіції повідомив, що у межах розслідування правоохоронці взаємодіють із СБУ та іншими органами. Він нагадав, що ще у 2019 році СБУ проводила реалізацію щодо “Хімпрому”, після чого провадження щодо основного фігуранта виділили в окрему справу, яка наразі перебуває у підслідності Нацполіції.
Вигівський окремо звернув увагу на корупційну складову діяльності організації. За його словами, значні фінансові ресурси дозволяли формувати зв’язки серед правоохоронців і посадовців. Голова Нацполіції уточнив, що йдеться зокрема про поліцейських та окремих депутатів.
На брифінгу продемонстрували відео з розмовами лідера угрупування, а також із погрозами на адресу поліцейських, які документували діяльність “Хімпрому”.
Наразі правоохоронці провели дві масштабні спецоперації на території України, тисячі оперативних заходів та оголосили підозри учасникам злочинної організації, включно з її лідером.
Правоохоронці задокументували 23 виконавців. У фігурантів вилучили 15 автомобілів і майже 7 млн грн.
За даними Нацполіції, “Хімпром” створив 36-річний громадянин РФ на прізвисько “Мексиканець“. З 2019 року він перебуває у міжнародному розшуку та, переховуючись за кордоном, координує діяльність мережі й розподіляє фінансові потоки. За попередніми даними, він перебуває у Мексиці. У відкритих джерелах його ім’я ніде не називають.
Наркосиндикат Хімпром: що про нього відомо
За інформацією ЗМІ, у 2015–2017 роках діяльність угрупування міг прикривати тодішній керівник Департаменту протидії наркозлочинності, пізніше радник міністра внутрішніх справ Ілля Кива. У цей період “Хімпром” почав розгортати власну мережу кол-центрів. Примітно, що сам він незадовго до смерті також згадував про “Хімпром”, однак в іншому контексті. Він називав угрупування “частиною державної системи” і звинувачуючи в його координації силові органи України.
У 2019 році Служба безпеки України разом із Генеральною прокуратурою заявила про розгром угрупування. Протягом року СБУ ще двічі повідомляла про удари по злочинній організації. У 2020 році служба знову звітувала про ліквідацію розгалуженої системи “Хімпрому”.
У серпні 2023 року правоохоронці повідомили, що ліквідували “філію” організації у Київській та Сумській областях. Серед затриманих виявилися двоє колишніх працівників підрозділу Нацполіції з боротьби з наркозлочинністю. Слідство тоді встановило, що зловмисники облаштували дві нарколабораторії, які забезпечували промислове виробництво наркотиків для продажу в Україні та країнах ЄС.
За даними СБУ, наркосиндикат діє ще з 2014 року за координації спецслужб РФ. Організація має чітку ієрархію та суворе підпорядкування керівникам, які переховуються за кордоном. Мережа “Хімпрому” охоплює майже 1 тисячу осіб у різних країнах світу. Щомісячні прибутки угрупування перевищують 2 млн доларів.
Санкції проти ватажків наркокартелю Хімпром
Наприкінці 2023 року президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти шести осіб, яких пов’язують із “Хімпромом”. За даними журналістів Слідство.Інфо, ці люди можуть бути причетні до організації наркотичного бізнесу в Україні та Росії.
Серед них — уродженець Башкортостану Єгор Буркін, який в Україні користувався документами, на ім’я Єгор Левченко. Він перебуває у розшуку з 2016 року та фігурує у низці кримінальних справ. Також він використовував інші особистості, зокрема Артем Єрмолаєв як громадянин Молдови та Артур Сачіанов як громадянин Литви.
Ще один фігурант — Андрій Амірханян, відомий в Україні як Андрій Лемішко. Його також розшукують українські правоохоронці. За даними РНБО, він користувався документами громадянина Білорусі як Андрій Пархоменко.
До санкційного списку також увійшли громадяни РФ Артем Градопольцев, Денис Кліпов і Тимур Галямов, який в Україні використовував ім’я Артем Халіков. Останній раніше фігурував у справі про ДТП у Києві. Кліпов мав в Україні посвідку на проживання та у 2019 році був засуджений до двох років ув’язнення з конфіскацією майна за участь у наркоторгівлі.
Ще один підсанкційний — Альберт Сафіханов, який діяв під ім’ям Роберт Будаєв. За даними слідства, він займався розповсюдженням наркотиків у низці міст Росії та зберігав частину коштів у Києві. Суд конфіскував у нього готівку, майно та автомобіль.
Вплив Хімпрому на правоохоронні органи
Адвокат Діна Дрижакова вважає, що наркокартель фактично інтегрувався у правоохоронну систему.
“Фактично, на цьому моменті “Хімпром” отримав карт-бланш на повну безкарність. У період війни злочинний синдикат став справжньою корпорацією, яка спеціалізується відразу на декількj[ видах злочинності, що постійно розростається”, – зазначила вона.
Юристка пояснює, корупція виникає через надприбутки наркобізнесу та низький рівень доходів у правоохоронців, чия середня зарплата у 2026 році становить орієнтовно 20 тисяч гривень. Це створює умови для неформальних домовленостей під час затримань.
Адвокат описала типову схему: після затримання підозрюваним пропонують вибір – сплатити гроші та отримати м’якший запобіжний захід або співпрацювати зі слідством. Далі правоохоронці використовують такі контакти для виходу на інших учасників наркокартелю.
