Блокада Ормузької протоки на тлі загострення на Близькому Сході може спричинити різке зростання світових цін на продукти, повідомляє Financial Times. Аналітики попереджають про ризик масштабної продовольчої кризи, яка не омине й Україну.
Блокада Ормузької протоки: які наслідки
Ормузька протока відіграє ключову роль у світовій економіці. Через неї проходить близько 20% глобального експорту нафти й скрапленого газу, а також майже третина морської торгівлі добривами. Будь-які обмеження руху в цьому коридорі одразу впливають на енергетичні та продовольчі ринки.
Аналітики вважають, що ринки поки недооцінюють масштаб загрози. За їхніми оцінками, ситуація може перерости у глобальну продовольчу кризу.
Перші наслідки вже проявилися у промисловості. Скорочення постачання скрапленого газу змусило підприємства з виробництва добрив зменшити споживання через дефіцит сировини. Оскільки природний газ виступає основою для виробництва азотних добрив, зокрема, аміаку, його нестача знижує обсяги виробництва та формує ризики для врожайності. У результаті це може підштовхнути ціни на продукти вже в найближчі сезони.
Крім того, атаки в регіоні та дефіцит газу змусили великі заводи в Катарі, Пакистані та Бангладеш тимчасово припинити роботу, що ще більше посилило напруження на ринку.
Світові ціни на продукти
На цьому фоні експерти застерігають, що тривала нестабільність вплине навіть на врожаї 2027 року. Додатковим фактором тиску виступає боротьба за ресурси, такі як сірка, яку промисловість дедалі частіше відбирає у виробників добрив.
Хоча світ наразі має достатні запаси зерна, поведінка окремих урядів може погіршити ситуацію. Спроби країн масово накопичувати резерви обмежать доступність товарів на ринку та спричинять цінові стрибки. Найбільше від цього постраждають держави, що критично залежать від імпорту продовольства.
У березні понад 1,1 млн тонн добрив і сировини були заблоковані у Перській затоці — як у портах, так і на суднах.
Раніше Financial Times повідомляла, що конфлікт у Перській затоці може спричинити кризу, масштаб якої перевищить наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді проблеми виникли переважно через логістику, тоді як зараз одночасно страждають і виробництво, і постачання.
Найбільше від дефіциту можуть постраждати країни Південної Азії та Африки, де значну частку аграрного сектору становлять дрібні фермерські господарства.
Здорожчання продуктів в Україні
Водночас глобальні процеси вже впливають і на український ринок. Зростання цін на енергоносії через війну на Близькому Сході підвищує вартість пального, що напряму позначається на цінах на продукти. За оцінками виконавчого директора Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександра Буюклі, ціни можуть зрости в середньому на 10%.
Він зазначив, що для повного циклу робіт аграрію в середньому потрібно близько 50–80 літрів дизельного пального на гектар за сезон. За його словами, до іранського конфлікту ціна пального у центральних регіонах становила 50–53 грн за літр, тоді як зараз вона зросла приблизно до 70 грн за літр і більше. У результаті аграрії можуть переплачувати 20–30 доларів на гектар, що є відчутним, але поки не критичним. Водночас він наголосив, що ключовим фактором залишається врожайність: чим вона вища, тим нижча собівартість зерна.
За словами експерта, зростання цін на добрива менше вплине на великі компанії, оскільки вони закупили їх заздалегідь. Найбільше постраждають малі фермери, які купують добрива безпосередньо перед посівною.
Українські аграрії вже проходили подібні кризи у 2022–2023 роках і, переконаний Буюклі, мають досвід адаптації до нових економічних умов.
Інфляція в Україні
На тлі цих факторів в Україні вже посилюється інфляційний тиск. У березні 2026 року зростання споживчих цін прискорилося до 1,7% проти 1% у лютому та 0,7% у січні. У річному вимірі інфляція сягнула 7,9% проти 7,6% місяцем раніше.
Базова інфляція також зросла — до 1,5% у березні з 0,7% у лютому. У річному вимірі вона піднялася до 7,1%. Для порівняння, після різкого стрибка до 26,6% у 2022 році інфляція знизилася до 5,1% у 2023 році, але у 2024-му знову зросла до 12%. У 2025 році її вдалося сповільнити до 8% завдяки жорсткій політиці Національного банку.
Водночас Національний банк наприкінці січня переглянув прогноз і очікує інфляцію на рівні 7,5% у 2026 році та 6% у 2027 році, що свідчить про збереження цінового тиску в економіці.
Економісти наголошують, що стримати інфляцію лише обліковою ставкою неможливо. На ціни тиснуть війна, залежність від імпортного пального, пошкоджена енергетика, дорога логістика та торговий дефіцит. Водночас НБУ зберігає жорстку монетарну політику, а міжнародні резерви залишаються важливим інструментом для підтримки валютної стабільності.
На думку експертів, держава має реагувати не ручним заморожуванням цін, а системними рішеннями: стримувати курсові ризики, посилювати паливну безпеку, підтримувати виробництво продовольства, відновлювати енергетику та контролювати конкуренцію на чутливих ринках. Окрему увагу також варто приділяти адресній підтримці людей, для яких подорожчання базових товарів і послуг стає критичним.
