Німеччина та Франція виступили за надання Україні так званих "символічних" переваг на етапі підготовки до вступу в ЄС, які не передбачають доступу до аграрних дотацій і права голосу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на документи двох країн.
Йдеться про проміжний формат інтеграції, який має стати альтернативою швидкому вступу України до Євросоюзу після можливого мирного врегулювання війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше наполягав на повноцінному членстві вже до 2027 року. Однак ключові країни ЄС не підтримали ідею пришвидшеної процедури.
Вступ України до ЄС: що пропонують Німеччина і Франція
За пропозицією Німеччини, Україна могла б отримати статус "асоційованого членства". Він дозволить брати участь у засіданнях міністрів і лідерів ЄС, однак без права голосу та без автоматичного доступу до спільного бюджету.
Франція, зі свого боку, пропонує модель "інтегрованої держави". Вона також передбачає відкладення доступу до ключових фінансових інструментів ЄС, зокрема спільної аграрної політики (CAP) та фондів регіонального розвитку, до моменту повноцінного вступу.
Водночас обидві країни наголошують, що такий формат не є альтернативою членству, а лише має пришвидшити інтеграцію.
За даними Financial Times, німецька сторона визначає підхід як інструмент “політичного прискорення”, тоді як французька модель передбачає “видимий прогрес” без зміни базових правил ЄС на ранньому етапі.
Попри обмеження, ініціативи передбачають поступове залучення України до програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, таких як Erasmus+. Також сторони розглядають можливість часткового застосування положень про взаємну оборону як важливий елемент безпеки.
Пропозиції Франції та Німеччини з’явилися після критики ідеї Єврокомісії щодо так званого "зворотного розширення". Вона передбачала формальне членство України до повного виконання критеріїв із поступовим отриманням переваг. Ключова різниця між підходами полягає у тому, коли Україна зможе офіційно називатися членом ЄС і отримати право голосу.
ЄС побоюється швидкого розширення
При цьому попри зміну політичної ситуації в Угорщині після поразки прем’єра Віктора Орбана, який блокував переговори про вступ України, значна частина держав-членів ЄС з обережністю ставиться до ідеї швидкого розширення.
У Брюсселі побоюються, що надання Україні привілейованого статусу без виконання всіх критеріїв може змінити баланс сил у ЄС і знизити цінність членства.
Джерела у Єврокомісії зазначають, що пропозиції Німеччини та Франції, ймовірно, ляжуть в основу фінальної позиції ЄС щодо України.
Символічне членство в ЄС: реакція України
В українському уряді підтверджують, що тривають консультації з Парижем, Берліном та іншими партнерами. Водночас у Києві побоюються, що спрощений формат може бути сприйнятий суспільством як заміна повноцінного членства.
Один з українських чиновників назвав запропоновану модель "тіньовим членством". Інший підкреслив, що ЄС також зацікавлений в Україні з огляду на безпекові виклики, тому має запропонувати справедливі умови.
Вступ України до ЄС: звідки взявся орієнтир на 2027 рік
Варто зазначити, що президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на вступ до Європейського Союзу вже у 2027 році. З його слів, це положення є однією з ключових гарантій безпеки. Зеленський підкреслював: вступ до ЄС виступає гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.
Про те, що вступ України до ЄС у 2027 році може стати одним із ключових елементів міжнародного плану завершення війни, казав і президент Сербії Александр Вучич. Однак він висловлював сумнів у підтримці такої ідеї з боку всіх держав ЄС. У цьому контексті він згадав Польщу, Чехію, Угорщину та Словаччину.
Про існування внутрішніх конфіденційних документів Єврокомісії, які нібито передбачають вступ України до ЄС до 2027 року, заявляв прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. За його словами, документ також містить плани виділення 800 млрд євро, а також ще 700 млрд євро у вигляді інвестицій і гарантій за участі країн G7 та приватного капіталу.
Водночас Орбан наголосив, що формальних рішень не ухвалювали, а дискусії відбувалися у неформальному форматі. Він також вкотре заявив про свою жорстку позицію щодо розширення ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна для вступу до ЄС має виконати дві ключові умови — досягти миру та провести реформи. Вона наголосила, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим.
За її словами, інвестори готові працювати в Україні лише за умов миру та безпеки. Водночас Кос підкреслила, що Україна вже виступає важливим партнером ЄС у сферах інновацій, оборони та інших стратегічних напрямках.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у Берліні під час спільної пресконференції із Зеленським, що процес вступу України до ЄС не буде швидким. Він закликав Україну активніше впроваджувати реформи у сферах боротьби з корупцією та зміцнення правової держави.
