Теракт у Голосіївському районі Києва, що стався 18 квітня, спровокував нову хвилю обговорень щодо права цивільних осіб на вогнепальну зброю. Суспільна дискусія розгорнулася навколо ефективності правоохоронної системи та права громадян на збройний опір злочинцям, пише Телеграф.
Легальна зброя у стрільця
Найбільший резонанс викликав той факт, що стрілець володів зброєю на законних підставах. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, чоловік мав дозвіл на мисливський карабін Kel-Tec SUB-2000 під пістолетний набій 9х19.
Ця модель — американська самозарядна гвинтівка вагою менш як два кілограми, яка складається навпіл. Українське законодавство дозволяє її придбання для широкого кола громадян.
Правоохоронці встановили особу нападника. Ним виявився Дмитро Васильченков, 1968 року народження, уродженець Москви з українським паспортом. Раніше він служив у лавах ЗСУ на Донеччині до 2004 року, а після 2022-го знову повернувся до служби. Медіа також оприлюднили інформацію про ймовірну наявність у нього подвійного громадянства, через що слідчі наразі вивчають версію про зв’язки з РФ.
Легалізація зброї в Україні: чому питання знову на часі
Каталізатором суспільного гніву стало відео з місця події, де двоє правоохоронців після перших пострілів тікають разом із цивільними, залишивши на місці події беззахисну дитину.
Єдиним правоохоронцем, який подав рапорт про звільнення після інциденту, став начальник Департаменту патрульної поліції України Євген Жуков. Він назвав поведінку підлеглих “ганебною” та пояснив дії офіцерів. З його слів, вони, ймовірно, втратили орієнтацію та почали рух у бік службового авто.
За його словами, один з учасників інциденту розпочав службу лише у 2024 році та не мав достатнього досвіду, тоді як його напарниця служить з 2015 року. Голова Нацполіції Іван Вигівський зазначив, що Жукова, який очолював департамент з вересня 2015 року, планують перевести на іншу посаду, яка буде пов’язана з оборонними потребами країни.
Кадрові рішення МВС
Міністр Ігор Клименко різко засудив дії патрульних, назвавши їх соромом для всієї структури. Обох працівників уже відсторонили, а щодо їхніх керівників готують кадрові висновки. Водночас міністр закликав не проєктувати цей випадок на всю поліцію, відзначивши професійну роботу підрозділу КОРД та кримінальних аналітиків під час спецоперації.
Клименко запевнив, що МВС не проводитиме масових перевірок власників зброї. Натомість він підтримав ідею збройного самозахисту для громадян, посилаючись на досвід на початку повномасштабного вторгнення. Найближчим часом міністерство організує обговорення законопроєкту про цивільну зброю за участі депутатів та ветеранів.
Вогнепальна зброя для цивільних: що передбачає законопроєкт
Законопроєкт №5708 від 25 червня 2021 року про право на цивільну вогнепальну зброю перебуває у парламенті вже кілька років. У лютому 2022 року депутати ухвалили його за основу, після чого документ отримав сотні поправок.
Проєкт передбачає право на володіння зброєю для дієздатних громадян та іноземців, які постійно проживають в Україні, за умови відсутності медичних протипоказань, судимостей та певних адміністративних порушень.
Законодавча ініціатива також вводить механізм обмеження права на зброю для боржників через державного виконавця. Це стосуватиметься не лише вогнепальних одиниць, а й пневматичної та холощеної зброї.
Майбутній закон пропонує реалізацію прав через Єдиний реєстр зброї та обов’язкове страхування відповідальності. Перше посвідчення власник отримуватиме на 3 роки, а кожне наступне — на 5 років. Зброю планують розділити на п’ять категорій:
- А — автоматична вогнепальна зброя;
- В — гладкоствольна короткоствольна (травматична);
- С — короткоствольна вогнепальна зброя;
- D — довгоствольна гладкоствольна;
- Е — довгоствольна нарізна і комбінована.
Україна досі не має єдиного закону про обіг зброї. Громадяни можуть легально володіти лише мисливською та гладкоствольною зброєю, а також в окремих випадках травматичною. Право на короткоствольну нарізну зброю, зокрема пістолети, залишається недоступним.
Водночас у країні ринок нелегальної зброї, за оцінками експертів, сягає від 1 млн до 5 млн одиниць. Держава не веде їх облік і не забезпечує системний контроль або вилучення.
Легалізація зброї: позиції прихильників та опонентів
Голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін закликав керівництво МВС та Нацполіції піти у відставку і вимагав від парламенту якнайшвидше ухвалити закон про зброю з правом носіння короткостволу. Він також закликав громадян об’єднуватися, щоб посилити вплив на владу. Учайкін пов’язав трагедію з відсутністю у громадян можливості захищати себе і жорстко розкритикував дії поліції.
У своїй заяві він наголосив, що держава роками переконувала суспільство покладатися на правоохоронців, але у критичний момент люди залишилися без захисту. На його думку, проблема має системний характер і вимагає кадрових рішень на найвищому рівні.
Водночас військовий експерт Олег Старіков виступив проти легалізації короткоствольної зброї. Він заявив, що наявність зброї у цивільних не підвищує рівень безпеки і не розв’язує ключову проблему — слабкість державних інституцій. За його словами, дозвільна система вже зараз працює з ознаками корупції, тому розширення доступу до зброї лише посилить ризики.
Старіков також вважає, що українське суспільство не готове до широкого обігу короткостволу, навіть попри бойовий досвід значної частини населення. Він попереджає, що у разі наявності зброї у багатьох цивільних під час подібних інцидентів ситуація може перерости у хаотичну перестрілку з непередбачуваними наслідками.
У центрі дискусії опинилося різне трактування самої легалізації. Прихильники говорять про право відповідальних громадян на самозахист, тоді як противники бачать ризик безконтрольного обігу зброї у країні з великим числом ветеранів і людей з ПТСР. Питання стосується не лише права на зброю, а й здатності держави забезпечити контроль за її обігом.
Додатковий аргумент у цій суперечці — повоєнний контекст. Після завершення війни Україна матиме значну кількість людей із бойовим досвідом і психологічними травмами. Частина експертів вважає, що за таких умов легалізація зброї може стати серйозним викликом для безпеки.
Теракт у Києві: наслідки
Кількість жертв теракту в Голосіївському районі Києва зросла до семи осіб. У понеділок, 20 квітня, мер столиці Віталій Кличко повідомив про смерть чоловіка, який перебував у лікарні у вкрай важкому стані. Попри зусилля медиків, врятувати постраждалого не вдалося.
Також стало відомо, що серед загиблих — музикант українського гурту “Друге Сонце” Ігор Савченко.
На цей час у медзакладах міста залишаються семеро поранених, серед яких одна дитина. Стан чотирьох дорослих пацієнтів лікарі оцінюють як важкий, вони перебувають у реанімації. Ще двоє постраждалих проходять лікування у відділенні політравми.
Правоохоронці продовжують розслідування обставин нападу в супермаркеті на Деміївці, який стався 18 квітня. Тоді нападник спочатку відкрив вогонь на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та захопив заручників. Його ліквідували під час штурму будівлі. За даними OSINT-аналітиків, чоловік публікував у соцмережах антиукраїнські та антисемітські дописи.
Після теракту у Києві з’явилася електронна петиція про легалізацію права на використання короткоствольної зброї громадянами України. Її автори пропонують дозволити володіння і носіння пістолетів для громадян віком від 21 року за умови проходження перевірок і навчання. У петиції як аргументи наводять нездатність поліції ефективно реагувати у критичних ситуаціях, зокрема під час стрілянини у Голосіївському районі.
