Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов має непублічного заступника Ростислава Пекаря з мільйонними активами, про якого раніше не було жодної відкритої інформації. Про це повідомили журналісти Bihus.Info у своєму новому розслідуванні Bihus.Info.
Таємний заступник Сухачова: хто такий Ростислав Пекар
Журналісти з’ясували, що Ростислав Пекар обійняв посаду заступника Олексія Сухачова у 2025 році. При цьому офіційний сайт відомства, реєстр декларацій та публічні звіти Бюро не містять жодних згадок про цього посадовця.
Попри вимоги законодавства щодо проведення відкритого конкурсу на такі посади, інформація про відбір Пекаря відсутня у відкритому доступі. “Таємний” статус не заважає заступнику отримувати річну заробітну плату обсягом понад 3 млн грн та користуватися службовим автомобілем Toyota Prado вартістю близько $60 тисяч.
До переходу в ДБР у 2021 році Пекар понад 20 років працював у податковій міліції. У Бюро він почав із посади оперативного працівника, проте вже за декілька років обійняв посаду заступника директора.
Журналісти звернули увагу на стрімке кар’єрне зростання посадовця та паралельне покращення фінансового стану його родини.
Бізнес дружини та активи родини Пекаря
Дружина Пекаря, Анна, почала отримувати надприбутки після появи у декларації чоловіка у 2017 році. На той час він працював у податковій інспекції Києва. За короткий період жінка придбала квартиру в елітному житловому комплексі “А52”, офіс площею 160 квадратних метрів та будинок у котеджному містечку “Золоче”. Загальна вартість її нерухомості перевищує $300 тисяч. Окрім цього, у 2024 році вона запустила бізнес із виробництва косметики та зареєструвала фірму в Польщі.
Аналогічне зростання капіталу зафіксували й в інших членів родини. Батько посадовця, Нар’ян Пекар, у 2017 році придбав комерційний об’єкт у Харкові за $180 тисяч. Теща заступника директора ДБР у 2020 році стала власницею нежитлового приміщення площею 100 квадратних метрів у столичному ЖК Einstein Concept House, що коштувало близько 5 млн грн.
Журналісти не знайшли офіційних джерел доходів родичів для таких масштабних інвестицій, а сам Пекар відмовився надавати коментарі щодо походження цих коштів.
Таємний підрядник ДБР: з’явився разом із Пекарем
За інформацією джерел, після призначення Пекаря у ДБР з’явився постачальник, який укладав із відомством засекречені контракти з компанією у сфері кібербезпеки. Сума таких угод могла сягати близько 50 млн грн.
До призначення Пекар очолював напрям, пов’язаний з оперативно-технічною діяльністю, який перетинається з профілем цієї компанії. Її директор, як і Пекар, раніше служив у податковій міліції.
Пекар після виходу розслідування заявив, що не підтримує позаслужбових або дружніх зв’язків із керівником цієї компанії. Він також зазначив, що не бере участі у процедурах державних закупівель у межах своїх службових обов’язків.
Сухачов і серія скандалів у ДБР
Варто зазначити, що діяльність директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова супроводжує низка гучних скандалів. Журналістські розслідування вказують на ймовірні конфлікти інтересів, зв’язки з Офісом президента та непрозорі доходи близьких родичів посадовця.
Дружина очільника ДБР Ірина Сухачова отримувала значні доходи від державних енергетичних компаній. Як повідомляла “Українська правда”, яка посилається на дані онлайн-сервісу YouControl, у 2023 році жінка заробила близько 190 тисяч грн у НАЕК “Енергоатом”. Додатково вона отримала 150 тисяч грн від АТ “Оператор ринку” у 2023 році та понад 4,5 млн грн у 2024 році.
Такі виплати значно перевищують середній рівень зарплат в Україні, який становить приблизно 20–25 тисяч гривень на місяць. Навіть у сфері енергетики доходи такого рівня характерні лише для топменеджменту.
Джерела видання зазначають, що ці виплати можуть стосуватися роботи у ролі радниці або консультантки, однак деталі її посад і функцій не розкривають.
Конфлікт інтересів у роботі ДБР
Олексій Сухачов очолює ДБР і курує розслідування корупційних злочинів у державному секторі, зокрема в енергетиці. Водночас його дружина отримує мільйонні доходи від компаній, які підпорядковуються Міністерству енергетики та можуть потрапляти у поле розслідувань.
Ця ситуація створює ризик конфлікту інтересів. Питання виникає щодо можливості об’єктивного розслідування справ, якщо члени родини посадовця мають фінансові зв’язки з потенційними фігурантами.
Журналісти також звертають увагу на корупційні скандали у сфері енергетики, зокрема викриття схем у “Енергоатомі” та операцію “Мідас”, яку проводило НАБУ.
Зв’язки Сухачова з членами конкурсної комісії
Журналісти проєкту “Схеми” встановили зв’язки між Олексієм Сухачовим і членами конкурсної комісії, яка рекомендувала його на посаду директора ДБР. Частина членів комісії працювала з ним над спільними науковими публікаціями.
Зокрема, членкиня комісії Оксана Кучинська у 2019 році видала книгу у співавторстві з Сухачовим і заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. У 2018 році вона також видала іншу книгу, яку Сухачов рецензував разом із Татаровим.
Крім того, Сухачов входить до редколегії науково-практичного журналу “Вісник кримінального судочинства” разом із чотирма членами комісії, які голосували за його кандидатуру. Серед них — Оксана Кучинська, Аліна Бірюкова, Василь Нор і Лідія Москвич, яка очолювала конкурсну комісію.
Жоден із членів комісії не повідомив про можливий конфлікт інтересів.
Олексій Сухачов заявив, що познайомився з членами комісії під час співбесіди. Оксана Кучинська також стверджує, що особисто познайомилася з ним лише під час конкурсу.
Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський пояснює, що спільна наукова діяльність створює зв’язок між людьми та може впливати на рішення під час голосування. Він вважає, що члени комісії мали повідомити про такий фактор як потенційний конфлікт інтересів.
Конкурсна комісія обрала Сухачова серед трьох фіналістів і рекомендувала його кандидатуру президентові. 31 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про його призначення директором ДБР.
До цього Сухачов виконував обов’язки директора з вересня 2020 року.
Провал атестації у прокуратурі
До роботи в ДБР Сухачов працював у Генеральній прокуратурі України. У 2019 році, маючи ступінь доктора юридичних наук, він не склав атестаційні тести для прокурорів і отримав 61 бал при прохідному рівні 70.
Після цього його звільнили, однак він звернувся до Окружного адміністративного суду Києва. Суд поновив його на посаді та присудив компенсацію у розмірі 1,1 млн грн.
Інформацію про це оприлюднила колишня співробітниця пресслужби ДБР Ірина Винокурова, яка поставила під сумнів результати подальшого відбору Сухачова до ДБР.
