Верховна Рада 8 квітня у першому читанні підтримала законопроєкт №15111-д щодо оподаткування доходів із цифрових платформ. Як засвідчила трансляція засідання, за документ проголосували 234 народні депутати.
Варто зазначити, що перед голосуванням урядову ініціативу доопрацювали. Спочатку Кабмін подав законопроєкт №15111, однак 7 квітня депутати підтримали альтернативний №15111-д із суттєвими змінами. Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, автори врахували зауваження бізнесу та пропозиції парламентаріїв.
Документ встановлює правила для тих, хто через онлайн-платформи продає товари, здає в оренду нерухомість або транспорт, а також надає послуги. Йдеться як про українські, так і про іноземні сервіси, які працюють на українському ринку, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші.
Податок на OLX: які зміни внесли у законопроєкт
Законопроєкт передбачає низку випадків, коли інформацію про користувачів не передаватимуть до Податкової служби.
Йдеться про дрібні продажі — якщо за рік користувач здійснив менше ніж 30 операцій на суму до 2 000 євро. Також норми не поширюватимуться на платформи-дошки оголошень, які розміщують лише рекламу і не проводять транзакції.
Окремо передбачили виняток для разового продажу особистих речей. Якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 000 євро, податок не застосовують.
Оновлена редакція законопроєкту стала м’якшою для користувачів і бізнесу. Документ не передбачає відкриття спеціальних рахунків і не надає доступу до банківської таємниці.
Для тих, хто регулярно заробляє через платформи, вводять спрощену модель оподаткування. Ставка податку становитиме 5% ПДФО замість стандартних 18%.
Скористатися цією системою зможуть фізичні особи без найманих працівників, які не продають підакцизні товари і отримують дохід до 7,2 млн грн на рік (834 мінімальні зарплати).
Оператор платформи виконуватиме функцію податкового агента — утримуватиме та сплачуватиме податок за користувача. У такому разі не потрібно подавати декларацію або відкривати спеціальні рахунки. Податкова служба розраховуватиме зобов’язання на основі даних від платформ.
Оператори цифрових сервісів повинні стати на облік у Податковій до 31 грудня 2026 року. Вони мають ідентифікувати користувачів, чиї доходи підлягають звітуванню, а також щорічно подавати звіт до ДПС до 31 січня. При цьому доходи від надання послуг через платформи не створюють трудових відносин між сервісом і користувачем.
Обмін податковою інформацією та правила ЄС
Законопроєкт враховує європейські правила обміну податковими даними щодо операцій через цифрові платформи.
Міжнародний обмін інформацією розпочнеться після приєднання України до багатосторонньої угоди DPI, учасниками якої є 33 країни, включно з більшістю держав ЄС.
Для іноземних платформ запроваджують спрощений режим: вони подаватимуть звітність раз на рік через спеціальний портал і сплачуватимуть податки щомісяця в іноземній валюті.
Коли законопроєкт має запрацювати
Очікується, що нові норми почнуть діяти не раніше 1 січня 2027 року. Зокрема, з 1 листопада 2026 року стартує реєстрація платформ у податкових органах. З 1 січня 2027 року розпочнеться ідентифікація користувачів і збір даних. Фактичне оподаткування доходів розпочнеться у 2028 році — за результатами звітного 2027 року.
Мінфін очікує, що нова модель допоможе легалізувати доходи учасників гіг-економіки, зокрема кур’єрів і таксистів. Окремо передбачили, що ФОПи можуть здійснювати діяльність через платформи навіть за КВЕДами, які офіційно не зареєстровані.
Документ наразі готують до другого читання у профільному комітеті парламенту.
Попередня спроба та вимоги МВФ
10 березня Верховна Рада не змогла ухвалити попередній законопроєкт №14025 щодо оподаткування цифрових платформ — документ підтримали лише 168 депутатів при необхідних 226 голосах.
Міжнародний валютний фонд висловлював занепокоєння через затримку з ухваленням цього рішення. Закон про оподаткування цифрових платформ входить до переліку структурних “маяків” програми фінансування України на 8,1 млрд доларів.
Податкові зміни: рішення Кабміну
Раніше Кабінет міністрів відмовився від комплексного “великого податкового законопроєкту” і погодив окремі ініціативи.
Як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, уряд схвалив три законопроєкти, розроблені Мінфіном. Йдеться про оподаткування доходів із цифрових платформ та впровадження міжнародного обміну інформацією за стандартом DAC7, оподаткування міжнародних посилок від 0 євро, а також продовження військового збору після завершення воєнного стану.
За словами Марченка, ці рішення спрямовані на детінізацію економіки, створення рівних умов конкуренції та забезпечення фінансування державних потреб у післявоєнний період.
Окремий законопроєкт передбачає запровадження ПДВ на міжнародні відправлення незалежно від їх вартості за моделлю ЄС. Податок включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на платформі. Водночас для некомерційних відправлень до 45 євро збережеться звільнення.
Ще одна ініціатива стосується продовження військового збору після завершення воєнного стану. У Мінфіні пояснюють це значними потребами сектору безпеки та відновлення країни. За оцінками уряду, загальна потреба у відбудові України становить близько 588 млрд доларів.
Законопроєкт про запровадження ПДВ для частини ФОПів поки не подали до парламенту. Уряд планує внести його окремо після завершення погоджень.
