Наприкінці березня загострилася публічна дискусія між Національним банком України (НБУ) та керівництвом Укрпошти щодо створення банку фінансової інклюзії. Сторони обмінялися взаємною критикою після штрафу для поштового оператора за ненадання документів регулятору, пише “Укрінформ”.
Банк Укрпошта: навіщо потрібен
“Укрпошта” щонайменше вісім років просуває ідею створення “поштового банку”. Суть цієї моделі полягає в тому, що державний поштовий оператор після отримання обмеженої банківської ліцензії зможе поряд із традиційними поштовими послугами надавати ще й базові фінансові сервіси.
Акціонерне товариство аргументує потребу в такому рішенні масштабом своєї мережі. За словами Ігоря Смілянського, компанія має 25 тисяч точок присутності по всій країні — у містах, селах, гірських районах і поблизу лінії фронту. Саме це, на думку керівництва поштового оператора, дасть змогу швидко побудувати інфраструктуру, через яку люди зможуть отримувати фінансові послуги там, де звичайні банки не працюють або не хочуть працювати через низьку рентабельність чи безпекові ризики.
У разі запуску такого банку громадяни могли б отримувати через “Укрпошту” пенсії та соціальну допомогу, надсилати й отримувати банківські перекази, знімати готівку з карток, відкривати рахунки, депозити, оформлювати кредити та сплачувати комунальні послуги. За оцінками компанії, це дозволить державі зекономити щонайменше 5 млрд грн упродовж наступних трьох-чотирьох років.
У 2025 році Верховна Рада ухвалила закон про банки фінансової інклюзії. Документ дозволяє створювати такі установи не лише поштовим операторам, а й іншим компаніям — зокрема ритейлу, аптечним мережам та АЗС. Водночас усі учасники мають відповідати вимогам НБУ щодо капіталу, ризик-менеджменту та корпоративного управління.
НБУ проти Укрпошти
Нацбанк вказує на значні фінансові ризики державного оператора. За даними регулятора, компанії бракує понад 800 млн грн для відповідності нормативам капіталізації. Збитки підприємства за час повномасштабної війни перевищили 2,5 млрд грн. НБУ вважає, що створення банку на базі збиткової компанії створить загрозу для всієї платіжної інфраструктури країни.
Керівництво “Укрпошти” не погоджуються з оцінками регулятора. Генеральний директор Смілянський пояснює від’ємні показники зміною методології розрахунків НБУ та курсовими різницями. Він наголошує, що компанія вчасно обслуговує кредити ЄБРР та інвестує у відновлення зруйнованої інфраструктури. У четвертому кварталі минулого року підприємство навіть звітувало про чистий прибуток у 260 млн грн, отриманий, зокрема, від продажу майна.
Укрпошта: штраф від НБУ
Додаткову гостроту конфлікту надало рішення Нацбанку від 16 березня. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, а також нагляду за платіжною інфраструктурою наклав на “Укрпошту” штраф у розмірі 255 тис. грн.
Підставою стало те, що державний поштовий оператор не надав у встановлені строки інформацію та документи, які запросив регулятор.
У Нацбанку пов’язують цей епізод із ширшою проблемою корпоративного управління. Регулятор заявляє, що система управління в “Укрпошті” не відповідає його нормативним вимогам і міжнародним підходам. У НБУ вказують, що компанія тривалий час не мала сформованої наглядової ради, а також критикують розподіл повноважень усередині підприємства. На думку регулятора, генеральний директор зосередив у своїх руках не лише операційне керівництво, а й частину функцій, які мала б виконувати наглядова рада.
В “Укрпошті” натомість розцінили штраф і претензії регулятора як тиск та чергову спробу заблокувати створення “Укрпошта “поштового банку”. Смілянський, щоправда, окремо підкреслював, що публікує саме особисту позицію, а не офіційну заяву компанії. Він стверджував, що Нацбанк виходить за межі своїх повноважень і намагається контролювати не лише призначення, а й діяльність членів наглядових рад. Саме тому “Укрпошта” відмовилася надавати частину документів, які стосуються роботи наглядової ради, вважаючи це порушенням принципів корпоративного управління.
Нацбанк попередив про ризики
Нацбанк не приховує, що бачить у проєкті банку фінансової інклюзії на базі державного поштового оператора суттєві фіскальні ризики. Регулятор вважає, що створення такої установи потребуватиме не лише стартових інвестицій, а й подальшого регулярного поповнення обігових коштів.
Раніше Ігор Смілянський оцінював додаткову потребу в інвестиціях у розвиток мережі та IT-складник приблизно у пів мільярда гривень. Утім, у НБУ впевнені, що цього не вистачить. Регулятор наголошує, що доведеться створювати або модернізувати системи фінансового моніторингу, управління ризиками, внутрішнього контролю та інші елементи банківської інфраструктури.
У Нацбанку вважають, що ринкова практика свідчить про вищу вартість запуску такого проєкту. За оцінками регулятора, побудова операційної моделі роздрібного банку, здатного обслуговувати мільйони клієнтів, потребує щонайменше 1 млрд грн. Окрім стартових витрат, ідеться також про значне зростання поточних операційних витрат.
Саме перспектива майбутнього бюджетного фінансування і викликає найбільше занепокоєння. Регулятор фактично побоюється сценарію, за якого банк створять, але згодом він почне потребувати постійних вливань коштів із боку держави.
Експерти про Укрпошта Банк
Фінансовий аналітик Михайло Демків у коментарі Укрінформу пояснив, що головний страх НБУ полягає саме у можливій потребі докапіталізувати майбутній банк коштом держави. На його думку, регулятор боїться ситуації, коли установу створять без належного запасу міцності, а далі держава буде змушена рятувати її коштом бюджету.
Водночас експерт не вважає критичним питання збільшення державної частки в банківському секторі. Він звертає увагу, що “Укрпошта” і зараз уже отримує значну частину доходів від фінансових послуг. Тому формальне входження нового банку до статистики сектору лише змінить методологічний облік, але не створить принципово нової ситуації.
Економічний експерт Борис Кушнірук також підтримує ідею банку фінансової інклюзії на базі поштових операторів. На його думку, великі мережі з розгалуженою присутністю та готовою логістикою справді можуть забезпечити доступ до базових фінансових послуг там, де це складно зробити класичним банкам.
Водночас Кушнірук вважає, що уряд має чітко визначитися з питанням докапіталізації Укрпошти. Спочатку, на його думку, потрібно з’ясувати, чому державний поштовий оператор залишається збитковим: через помилки менеджменту чи через системні чинники. Лише після цього влада має ухвалювати рішення щодо подальших кроків.
Агентська модель для Укрпошти
На тлі суперечки навколо повноцінної банківської ліцензії аналітики нагадують про інший варіант — агентську модель. За такого сценарію “Укрпошта” могла б надавати частину фінансових послуг не через власний банк, а в партнерстві з чинними банківськими установами.
Перевага цього підходу полягає в тому, що він не вимагав би додаткових державних витрат на створення нової банківської інституції. Компанія могла б використати свою мережу відділень як канал надання фінансових сервісів для банків-партнерів.
Однак в “Укрпошті” вважають таку модель економічно невигідною для себе. Там наполягають, що лише власна обмежена банківська ліцензія дасть змогу забезпечити стабільний фінансовий ефект для компанії та повноцінно розвивати інклюзивні фінансові послуги.
