Міноборони РФ підтвердило аварію літака Ан-26, на борту якого перебувало 30 осіб. Тим часом у Києві студенти КНУ ім. Шевченка провели масштабний мітинг.
Ці та інші головні політичні новини 1 квітня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Аварія Ан-26 у Криму

У Міністерстві оборони РФ заявили, що військово-транспортний літак Ан-26, про "зникнення" якого над Кримом повідомляли напередодні пізно ввечері, зазнав аварії. За офіційними даними, загинули 30 людей.
При цьому у Слідчому комітеті заявили, що на борту перебували 7 членів екіпажу та 23 пасажири — ніхто з них не вижив.
Попередньою причиною трагедії називають технічну несправність. За версією російських слідчих, саме вона могла призвести до того, що пілоти літака не побачили скелю, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Увечері 31 березня Міноборони РФ повідомило про втрату зв’язку з Ан-26, який виконував "плановий переліт над Кримом". Водночас у відомстві запевняли, що "ударного впливу на літак не було".
Вихід США із НАТО: Трамп назвав Альянс паперовим тигром

Президент США Дональд Трамп заявив, що серйозно розглядає вихід Штатів із НАТО. Приводом стала відмова союзників підтримати американську військову кампанію проти Ірану. В інтерв’ю британській газеті The Telegraph він назвав Альянс “паперовим тигром” і зазначив, що НАТО його ніколи “не переконувало”.
Особливо різко Трамп висловився про Велику Британію. Він дорікнув прем’єру Кіру Стармеру за небажання втручатися у конфлікт і поставив під сумнів боєздатність Королівського флоту.
“У вас навіть немає флоту. Ви надто старі, і у вас були авіаносці, які не працювали”, – сказав він, маючи на увазі стан британського флоту військових кораблів.
Американський президент також згадав підтримку України, протиставивши її поведінці союзників. Путін, на його думку, теж добре розуміє справжню ціну Альянсу.
Заява Трампа — не перший його випад на адресу НАТО через іранський конфлікт. Раніше він вже критикував союзників за відмову долучитися до розблокування Ормузької протоки. Альянс, який майже вісімдесят років гарантував безпеку Європи, дедалі більше тріщить під тиском Вашингтона — змушуючи континент вперше всерйоз замислитися над майбутнім без США.
Володимир Бугров: студенти КНУ проти ректора

1 квітня студенти КНУ імені Шевченка вийшли на протест під Червоний корпус — напередодні травневих виборів ректора, на які чинний очільник Володимир Бугров заявив про намір балотуватися повторно.
Акцію спровокували два скандали. Зокрема, НАЗК виявило в декларації Бугрова за 2023 рік можливі порушення на 900 тис. грн — суд частково підтвердив провину, сам же ректор оскаржує рішення. Окрім того, в анонімних Telegram-каналах з’явилися інтимні відео з нібито ректором КНУ, але Бугров власну причетність заперечує. Міносвіти створило комісію, але студентське самоврядування сумнівається в її незалежності.
Бугров назвав протест "інспірованим" тиском перед виборами й відкинув усі звинувачення.
Резерв плюс: два збої в додатку за день

Застосунок "Резерв+" для військовозобов’язаних перестав працювати з самого ранку 1 квітня: користувачі не могли його відкрити й бачили повідомлення про застарілу версію. Міноборони підтвердило збій і пообіцяло відновити роботу протягом доби.
Згодом відомство оголосило про відновлення стабільної роботи та випуск оновлення для всіх користувачів. Затримку для частини абонентів пояснили кешуванням у Google Play та App Store.
Однак незабаром кореспонденти "Суспільного" повідомили про новий збій: застосунок знову не відкривається — на екрані з’являється лише логотип Міноборони.
90 млрд євро для України: Єврокомісія готує План Б

Єврокомісія запропонувала Раді ЄС виділити Україні 45 млрд євро на 2026 рік. Це перша половина ширшого пакета на 90 млрд євро, розрахованого на 2026–2027 роки.
Із запропонованої суми 16,7 млрд євро підуть на бюджетну підтримку — порівну через програми Ukraine Facility і Macro-Financial Assistance. Решта 28,3 млрд євро призначені для розвитку оборонно-промислового потенціалу. Окремо Єврокомісія дозволила Україні закуповувати компоненти для дронів за межами ЄС — якщо вони потрібні терміново й не мають європейських аналогів.
Пакет іще має затвердити Рада ЄС — попри те, що Угорщина наразі блокує кредит. Після погодження Єврокомісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках і здійснити перші виплати. Умовою отримання коштів залишається дотримання Україною верховенства права та боротьба з корупцією.
