Сполучені Штати неофіційно звернулися до Польщі з проханням розглянути передачу однієї батареї системи Patriot на Близький Схід.
Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita.
Американська сторона запропонувала Варшаві передати одну з двох батарей Patriot, які перебувають на озброєнні польської армії. Йдеться також про ракети-перехоплювачі PAC-3 MSE.
Ці системи досягли повної бойової готовності наприкінці 2025 року. Вони здатні знищувати повітряні цілі, включно з ракетами та літаками, на відстані до 100 км.
Польща наразі має дві батареї Patriot із 16 пусковими установками. У межах контракту 2019 року країна замовила близько 200 ракет PAC-3 MSE, більшу частину з яких уже отримала.
Позиція Польщі щодо передислокації Patriot
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що уряд не планує переміщувати ці системи за межі країни.
“Нічого не змінилося. Ми не плануємо передислоковувати ці системи. Союзники розуміють, наскільки важливі наші завдання тут. Безпека Польщі залишається пріоритетом”, — наголосив він.
У Варшаві підкреслили, що Patriot захищають національний повітряний простір і східний фланг НАТО.
Водночас Польща очікує на поставки ще шести батарей Patriot у 2027 році. У межах нового контракту країна замовила близько 600 ракет PAC-3.
План США для Ірану
США передали Ірану проєкт угоди про припинення війни, який містить 15 пунктів. Вашингтон запропонував Тегерану демонтувати ядерні об’єкти в Натанзі, Ісфахані та Фордо. Також Іран має припинити збагачення урану та передати запаси збагаченого матеріалу.
Пропозиція передбачає обмеження ракетної програми та гарантії безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.
У відповідь США пообіцяли зняти санкції, пов’язані з ядерною програмою. Разом із Ізраїлем вони готові підтримати розвиток цивільної атомної енергетики Ірану під міжнародним контролем.
Іран відхилив ці умови та заперечив факт переговорів. Водночас Дональд Трамп стверджує, що Тегеран погодився з більшістю пунктів.
Ескалація на Близькому Сході
Ситуація в регіоні перейшла у фазу відкритого військового протистояння після серії ударів Ізраїлю по території Ірану 28 лютого. Внаслідок атаки, яку офіційно підтримали Сполучені Штати, загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.
Іранські збройні сили відповіли масованим запуском дронів та ракет по Ізраїлю та країнах Перської затоки, що призвело до жертв серед цивільного населення. Бойові дії вже зачепили інтереси європейських держав: іранські ракети зафіксували в напрямку британських баз на Кіпрі, а об’єкти Франції в ОАЕ отримали пошкодження.
Водночас у НАТО наголошують, що Альянс не планує безпосередньої участі в операції, хоча європейські столиці загалом підтримують дії Вашингтона. Разом з тим міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Бундесвер не братиме участі в операціях США та Ізраїлю.
