Верховна Рада 24 березня не провела заплановане пленарне засідання, попри наявність низки законопроєктів, які потребують розгляду.
Про це повідомила голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
За її словами, наразі в парламенті “зависли” ініціативи, які є частиною міжнародних зобов’язань держави.
Що відомо про законопроєкти
Серед документів, які залишаються нерозглянутими, Радіна назвала:
- законопроект №13602 про реформу ДБР, зареєстрований ще у серпні минулого року (відтоді правоохоронний комітет його не розглянув, тож регламент дозволяє рухатися без висновку комітету)
- законопроект №14327-1 про перезапуск Держфінмоніторингу, який показово проявив себе під час операції "Мідас", і SEPA (зареєстрований у січні цього року)
- законопроект №14282 про перезапуск енергетичного регулятора НКРЕКП — так само в рамках очищення сфери після операції "Мідас" (зареєстрований торік у грудні, ціна питання цієї реформи — отримання Україною 273 млн євро)
- постанова №14012 про формування Дорадчої групи експертів, яка обиратиме членів Рахункової палати
- законопроект про оцінку майна №13435, розроблений на виконання зобовʼязання перед МВФ.
Політичний контекст
Напередодні народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк заявляв, що парламент навряд працюватиме протягом тижня через відсутність політичної волі у фракції “Слуга народу”. За його словами, комітети навіть не формували пропозицій до порядку денного.
Верховна Рада не ухвалила низку програм, які необхідно затвердити до завершення кварталу для отримання міжнародного фінансування, зокрема в межах ініціатив Ukraine Facility, DPO Світового банку та програм МВФ.
Железняк також повідомив, що запланована на 20 березня зустріч в Офісі президента під головуванням Кирила Буданова мала активізувати роботу “Слуги народу”, однак її скасували.
Причини відсутності голосувань
У фракції “Слуга народу” пояснюють проблеми з голосуваннями не тиском антикорупційних органів, а слабкою взаємодією з урядом, заявив заступник голови фракції Олександр Ковальчук.
За його словами, уряд бере на себе міжнародні зобов’язання без попереднього узгодження з парламентом. Через це депутати часто дізнаються про них постфактум і не готові підтримувати відповідні ініціативи.
Ковальчук наголосив, що за належної комунікації законопроєкти можуть отримувати значно більшу підтримку, тоді як непропрацьовані ініціативи не набирають необхідної кількості голосів.
Криза голосів у Верховній Раді
Останнім часом у парламенті виникають труднощі з ухваленням рішень. Наприклад, 10 березня депутати не змогли підтримати законопроєкт про так званий “податок на OLX”.
У березні також з’являлися заяви, що частина народних депутатів може скласти мандати. Водночас у “Слузі народу” кажуть, що таких випадків буде небагато.
У відповідь на складну ситуацію президент Володимир Зеленський пригрозив нардепам відправкою на фронт.
