Держдума Росії розгляне зміни до законодавства, за якими президент Володимир Путін отримає більш широкі повноваження щодо захисту росіян за кордоном.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними СЗР, йдеться про поправки до законів "Про громадянство" та "Про оборону".
Які зміни готуються
Згідно з поправками, президент зможе задіювати армію для захисту громадян РФ за кордоном. Йдеться про осіб, що перебувають під арештом або кримінальним переслідуванням за рішеннями іноземних судів, зокрема тих, чия компетенція не спирається на міжнародні договори з Москвою.
Як зазначають розвідники, відтепер будь-який вирок будь-якого суду, незручний для Кремля, може стати формальним приводом для військової операції РФ за кордоном.
У Росії ініціатива подається як логічний розвиток закону "Про безпеку" – в частині реагування на "ворожі дії іноземних держав".
"Що саме вважати ворожою дією і як конкретно виглядатиме "захист" заарештованих росіян, документ не уточнює. Навмисна розмитість формулювань тут, очевидно, є перевагою, а не недоліком", – кажуть у СЗР.
Можуть повторити?
Розвідники привернули увагу, що законопроєкт подали до Держдуми у символічну дату – річницю окупації Криму. Як вважають у СЗР, росіяни намагаються реанімувати улюблений інструментарій гібридної війни. На цей раз – у законодавчій упаковці.
"Росія знову намагається шантажувати Європу та світ "зеленими чоловічками", – наголосили розвідники.
Варто нагадати, що 1 березня 2014 року Рада Федерації РФ на екстреному засіданні проголосувала за використання армії РФ на території України. Перед цим озброєні люди, відомі як "зелені чоловічки" взяли під контроль органи державної влади та українські військові центри у Криму.
Реакція європейців
У СЗР зауважили, що Москва здійснює законодавчий маневр на тлі більш прикладної операції на північному фланзі.
Місяцем раніше в естонських соціальних мережах ожив раніше законсервований канал "Нарвська республіка". За даними розвідників, канал має близько 700 підписників і зосереджений передусім на висвітленні пригнічення російськомовних. Тут звучали вимоги автономії для Іда-Вірумаа та погрози "повномасштабним збройним конфліктом" у разі відмови. Як зазначили розвідники, географія підібрана не випадково, адже Іда-Вірумаа межує з Російською Федерацією.
Естонська поліція відреагувала на московські сигнали, зазначивши, що подібна тактика використовувалася в Естонії та інших країнах. Як вважають у відомстві, це простий спосіб провокувати та залякувати суспільство.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна попередив, що у разі нападу на країни Балтії війна буде перенесена на територію самої Росії.
