Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про необхідність перевірити інформацію щодо можливого прослуховування міністра закордонних справ Петера Сійярто. За його словами, такі дії, якщо вони мали місце, можуть розцінюватися як серйозна загроза державі.
Про це Орбан повідомив у Facebook.
Він зазначив, що доручив міністру юстиції невідкладно з’ясувати обставини оприлюднених даних. Він наголосив, що втручання у комунікації члена уряду є “атакою проти Угорщини”.
На чому ґрунтуються звинувачення Орбана
Підставою для заяв стали публікації у провладному угорському медіа Mandiner. У матеріалах стверджується, що посередником у цій схемі виступив опозиційний журналіст Сабольч Пані, який працює в розслідувальних проєктах Direkt36 та VSquare.
Видання повідомляє, що медійник нібито передав номер телефону міністра іноземним агентам, що й дало технічну можливість для прослуховування.
Як джерело інформації вказується анонімний лист, до якого були додані аудіозаписи. У публікації також містяться припущення, що до організації прослуховування була причетна Аніта Орбан, яка може очолити МЗС Угорщини у разі перемоги опозиційної партії “Тиса”.
Сам Сійярто вважає, що доступ до його телефонних розмов могли отримати іноземні спецслужби, зокрема українські.
Що передувало
Поява матеріалу Mandiner збіглася у часі з публікацією The Washington Post. У ній йшлося, що Сіярто нібито підтримував регулярний контакт із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим під час засідань Євросоюзу, передаючи йому інформацію про перебіг дискусій та можливі рішення.
Також у матеріалі зазначалося, що російська розвідка нібито пропонувала сценарій інсценування замаху на Орбана з метою підвищення його рейтингу перед виборами.
Водночас у матеріалі Washington Post не йшлося про те, що міністра могли прослуховувати.
Після цих публікацій прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що в ЄС тривалий час існували підозри щодо можливого витоку інформації з боку Угорщини на користь Росії.
За даними Politico, після заяв Туска у Євросоюзі могли обмежити обсяг конфіденційної інформації, яку передають Будапешту. Крім того, окремі обговорення почали проводити у вузькому колі без участі угорської сторони.
Політичний контекст
Звинувачення на адресу України у втручанні у внутрішні справи Угорщини стали регулярним інструментом у політичному арсеналі Орбана. Аналітики Bloomberg пов’язують загострення антиукраїнської риторики Будапешта саме з внутрішньополітичними викликами.
Парламентські вибори в Угорщині заплановані на 12 квітня 2026 року. Віктор Орбан, який очолює уряд з 2010 року, наразі стикається з найсерйознішою конкуренцією за останні 16 років. Лідер “Тиси” Петер Мадяр випереджає провладну партію “Фідес” у передвиборчих опитуваннях. Опозиція обіцяє антикорупційні реформи та відновлення конструктивних відносин з ЄС і НАТО.
На цьому тлі будь-які гучні заяви щодо безпеки та втручання ззовні можуть відігравати важливу роль у політичній кампанії.
Водночас Кремль наказав відправити політтехнологів та військову розвідку РФ в Угорщину, які мають допомогти у збереженні при владі чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана.
