Міжнародний кримінальний суд (МКС) розпочав розслідування щодо дій білоруської влади, включно із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком, за підозрою у вчиненні злочинів проти людяності.
Про це повідомляється на офіційному сайті суду.
Попереднє вивчення ситуації Офіс прокурора МКС розпочав ще 30 вересня 2024 року після звернення Литви. Вільнюс просив розслідувати можливі злочини проти людяності, пов’язані з переслідуванням опонентів білоруської влади.
Чому справу розглядає МКС
Хоча Білорусь не є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду, юрисдикція МКС поширюється на справу через так звані транскордонні злочини.
За даними суду, частина ймовірних злочинних дій була здійснена на території Литви — країни, яка ратифікувала Римський статут. Це дозволяє суду розглядати справу, навіть якщо основні події відбувалися в Білорусі.
У заяві МКС зазначено, що є підстави вважати: примусові дії, які призвели до депортацій, могли бути частиною державної політики, спрямованої проти реальних або уявних противників режиму.
Слідчі також дійшли висновку, що ймовірні злочини могли здійснюватися за підтримки або зі схвалення найвищого керівництва держави. Крім того, з огляду на масштаб подій і кількість постраждалих, вони можуть розглядатися як систематичний і широкомасштабний напад на цивільне населення.
Розслідування охоплює злочини, скоєні з 1 травня 2020 року, якщо хоча б один елемент правопорушення відбувався на території Литви.
Масові протести після виборів 2020 року
Політична криза в Білорусі загострилася після президентських виборів у серпні 2020 року. Центральна виборча комісія тоді оголосила переможцем Олександра Лукашенка з великим відривом.
Опозиція та значна частина суспільства не погодилися з результатами голосування й вимагали визнати перемогу опозиційної кандидатки Світлани Тихановської.
Після оголошення результатів у країні розпочалися масштабні протести, які влада жорстко придушила. Незважаючи на масові демонстрації, 23 вересня 2020 року Лукашенко провів інавгурацію та знову оголосив себе президентом.
За даними правозахисників, із початку протестів у Білорусі з політичних мотивів було затримано понад 50 тисяч людей. Щонайменше 1300 осіб правозахисні організації вважають політичними в’язнями, хоча реальна кількість таких ув’язнених може бути значно більшою.
Реакція міжнародної спільноти
Після виборів 2020 року низка держав Європейського Союзу, а також Велика Британія, США і Канада не визнали легітимність Лукашенка. Проти білоруської влади запровадили санкції та пролунали заклики до проведення нових виборів.
Україна також заявила про невизнання легітимності Лукашенка. Окрім того Київ запровадив персональні санкції проти білоруського лідера через підтримку російської агресії проти України та сприяння ударам по українській території.
