Після удару російського дрона по інфраструктурі нафтопроводу “Дружба” наприкінці січня транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини призупинився. На цьому тлі Будапешт і Братислава почали звинувачувати Київ у затягуванні відновлення постачань.
Що відомо про суперечку навколо транзиту російської нафти та можливі наслідки – в матеріалі видання “Політаналіз”.
Обстріл Дружби
27 січня голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив про влучання російського безпілотника по об’єкту інфраструктури в місті Броди. Згодом стало відомо, що йдеться про об’єкт, пов’язаний із нафтопроводом “Дружба”, яким російську нафту постачають до Словаччини та Угорщини. Атаку також підтвердили в Бродівській міській раді.
Пізніше голова Центру Глобалістики ХХІ Михайло Гончар уточнив, що російські терористи вдарили безпілотником саме по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) “Укртранснафти”. За його словами, після удару спалахнула велика пожежа, а сирa нафта горіла в найбільшому резервуарі об’ємом 75 тисяч кубічних метрів майже 10 днів. Фактично удар припав по вузлу керування і перекаування, через що роботу ЛВДС зупинили, а транзит російської нафти через ділянку припинився.
Згодом прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив Київ у затягуванні відновлення роботи нафтопроводу звинуватив. Пізніше до цих заяв приєдналася й угорська сторона. І Будапешт, і Братислава відкинули пояснення України про те, що транспортування нафти зупинилося виключно через атаку російських терористів.
Ба більше, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що нібито фізичних перешкод для постачання немає. Він звинуватив Україну у спробі змусити Будапешт розблокувати переговорний процес щодо євроінтеграції.
Словаччина й Угорщина проти України
21 лютого Фіцо повідомив, що Братислава зупинить екстрені постачання електроенергії Україні, якщо Київ не відновить транзит російської нафти “Дружбою”. Також він додав, що Словаччина не може розглядати словацько-українські відносини як такі, що вигідні лише Україні.
“З початку війни Словаччина допомагає Україні. На нашій території проживає близько 180 тисяч українців, надаємо гуманітарну допомогу, організовуємо спільні перемовини урядів. Ми робимо для України значно більше, ніж деякі інші країни… Український президент не хоче розуміти наш мирний підхід і за те, що не підтримує війну, він ставиться до Словаччини злісно”, – заявив Фіцо.
Він пожалівся, що Україна нібито зупинила постачання газу до Словаччини, внаслідок чого країна щороку втрачає близько 500 мільйонів євро. Водночас, за його словами, припинення постачання нафти нібито завдає ще більших збитків, зокрема логістиці.
До вимог відновити роботу нафтопроводу приєдналася й Угорщина. Сіярто заявив, що конфлікт Будапешта стосується нібито лише українського уряду та Зеленського, а не громадян України. Тож у питанні постачання електроенергії потрібно діяти “обережно”, щоб, мовляв, не нашкодити угорській громаді на Закарпатті.
Так чи інакше, це не завадило Угорщині вдатися до іншого методу тиску – блокування нового пакета санкцій проти РФ та рішення про надання Україні 90 мільярдів євро від Євросоюзу.
Які ризики має конфлікт навколо Дружби
Імпорт електроенергії
Україна імпортує електроенергію зі Словаччини та Угорщини. Як пише ВВС, замінити ці обсяги постачаннями з інших напрямків було б складно. Але йдеться саме про комерційний імпорт у межах єдиної європейської енергосистеми. У цій системі оператори різних країн координують роботу та відповідають за виконання зобов’язань у межах ENTSO-E.
Відмова Братислави й Будапешта від аварійного постачання не вважатиметься порушенням європейських правил, оскільки ця допомога надається на основі двосторонніх домовленостей і лише за наявності технічних та ресурсних можливостей.
Водночас Словаччина ніколи не була основним джерелом аварійної електроенергії для України. Найчастіше таку допомогу надає Польща. До того ж її обсяги навіть у складні періоди для української енергосистеми залишаються відносно невеликими.
В “Укренерго” зазначали, що використання аварійної підтримки зі словацького напрямку було виключно епізодичним і в дуже обмежених обсягах. Востаннє словацький оператор системи передачі надавав таку допомогу на запит української сторони 23 січня.
Як пояснив колишній голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, аварійна допомога країні-партнеру надається лише за наявності технічної можливості. Якщо ж з’ясується, що така можливість була, але її свідомо проігнорували, оператора можуть покарати за європейськими правилами і навіть позбавити сертифікації.
Він також додав, що Україна вже отримувала аварійну допомогу від сусідніх країн, але її обсяги були невеликими – до 1% від загального імпорту. І потреба в таких постачаннях виникала нечасто.
Постачання дизпалива
Коментуючи зупинку постачання дизельного палива з боку Угорщини та Словаччини, аналітик консалтингової компанії “НафтоРинок” Олександр Сіренко зазначив, що ці обсяги можна замістити постачанням з інших напрямків, тому обмеження не є критичними для України.
Такої ж думки дотримується директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. За його словами, угорсько-словацькі постачання становлять до 10% ринку.
“Та й ми без них вже декілька разів опинялись. Востаннє – восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститись”, – зазначив експерт.
Олександр Сіренко також пояснив, що ситуація не є критичною для України й навряд вплине на ціни. Він зауважив, що постачальники пального мали заздалегідь врахувати ризики співпраці з Росією. За його словами, на четвертому році війни дивно продовжувати отримувати сировину від країни-агресора й водночас не розвивати альтернативні маршрути постачання.
Допомога від ЄС
У питанні блокування загальноєвропейських ініціатив Угорщина вже вдалася до тиску, тоді як Словаччина поки лише озвучує подібні наміри.
Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що Будапешт не погоджуватиме важливі для Києва рішення, доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини через трубопровід.
Зокрема, голова угорського уряду Віктор Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти також пов’язав надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро з відновленням роботи нафтогону. Він назвав зупинку “Дружби” “неспровокованим актом ворожості”, який, за його словами, нібито загрожує енергетичній безпеці Угорщини.
“Доки ця ситуація зберігатиметься, Угорщина не підтримає внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку (MFF), необхідних для затвердження бюджету ЄС для кредитної лінії”, – наголосив він.
У підсумку 24 лютого Рада ЄС погодила лише два рішення, які дозволяють продовжити технічну підготовку до надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро у 2026-2027 роках. Ще один необхідний документ залишається заблокованим.