Секретар Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані заявив, що Тегеран не має наміру проводити переговори зі Сполученими Штатами. Таким чином іранський посадовець спростував інформацію про нібито спроби відновити контакт з американською стороною.
Відповідну позицію він оприлюднив у соцмережі Х.
Офіційна позиція Тегерана з’явилася на тлі матеріалу The Wall Street Journal, у якому з посиланням на джерела стверджувалося, що після ударів США та Ізраїлю він нібито намагався поновити “ядерний діалог” з адміністрацією Дональда Трампа за посередництва Оману.
За даними американського видання, ініціатива щодо відновлення діалогу могла свідчити про зростання політичної ваги Ларіджані після загибелі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
“Ми не будемо вести переговори зі США”, — лаконічно резюмував секретар Радбезу у своєму дописі.
Терміни військової операції в Ірані
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що іранське керівництво нібито зацікавлене у контактах із ним, і підтвердив готовність до розмови. Це прозвучало 1 березня — через день після початку масштабних ударів по Ірану.
В інтерв’ю Daily Mail Трамп розповів, що військова операція може тривати до чотирьох тижнів. За його словами, кампанія від самого початку розраховувалася приблизно на місяць, і наразі, як він стверджує, розвиток подій відповідає плану.
Американський лідер також акцентував на тому, що внаслідок атак було ліквідовано значну частину військово-політичної верхівки Ірану. За попередніми даними Білого дому, йдеться про щонайменше 48 ключових фігур режиму.
Очільник США також зазначив, що перебуває у постійному контакті з лідерами арабського світу — Саудівської Аравії, ОАЕ, Бахрейну та Катару, які уважно стежать за розвитком подій та потенційно готові до активних дій проти Тегерана.
Передісторія конфлікту та ескалація в регіоні
28 лютого Ізраїль завдав удару по Тегерану. Після цього Дональд Трамп оголосив про початок “великої бойової операції” США проти Ірану, пояснивши її необхідністю нейтралізувати загрози з боку іранського режиму. Серед заявлених цілей — знищення ракетної інфраструктури та військово-морських спроможностей Ірану.
У відповідь Корпус вартових Ісламської революції та підконтрольна йому “Хезболла” заявили про ракетні та дронові атаки у напрямку Ізраїлю, а також про удари по американських військових об’єктах у Катарі, Саудівській Аравії та ОАЕ.
Ситуація загострилася після офіційного підтвердження смерті верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Корпус вартових Ісламської революції оголосив про початок “найбільш руйнівної наступальної операції” проти США та Ізраїлю. Трамп пригрозив завдати “дуже сильного удару” у відповідь і закликав іранський режим відмовитися від цих планів.
На тлі загострення президент Франції Емманюель Макрон закликав до термінового скликання Ради Безпеки ООН. У Європейському Союзі заявили про відданість принципам регіональної безпеки та стабільності на Близькому Сході.
Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський зазначив, що іранському народу слід надати шанс позбутися режиму, який, за його словами, несе загрозу іншим державам.
Водночас проіранське угруповання “Хезболла” в ніч на 2 березня здійснило ракетний обстріл півночі Ізраїлю, назвавши це відповіддю на ліквідацію верховного лідера Ірану. Армія оборони Ізраїлю завдала ударів у відповідь по цілях у Лівані.
