Гарантії, що фігурантів справи про корупцію в енергетиці Тимура Міндіча та Олександра Цукермана вдасться екстрадувати з Ізраїлю, немає. Вони можуть залишитися там через розв’язану Росією війну.
Про це сказав директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос в коментарі "Суспільному".
За словами Кривоноса, запит на екстрадицію формується в НАБУ, а надсилається через Офіс генерального прокурора. Наразі триває підготовка документів.
"Для нас екстрадиційна процедура завжди не є формальністю. Це процес, це підготовка відповідного запиту, надсилання цього запиту, супровід, комунікація з партнерами щодо цього. Я скажу відверто й чесно: сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити цю екстрадицію з Ізраїлю чи з будь-якої іншої країни, складно", — сказав директор НАБУ.
Перешкоди екстрадиції
Семен Кривонос розповів, екстрадиційна процедура складна. Її можна здійснити, якщо на це погодиться суд країни, де переховуються фігуранти розслідувань.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну процедура ускладнилася. За словами директора НАБУ, підозрювані використовують російську агресію, як аргумент, що в Україні їм загрожує небезпека.
"Це може смішно та абсурдно звучати, але ми стикалися з такою практикою судів: “Вибачте, в країні небезпечно, це може загрожувати життю”. І суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент і відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію", — розповів Кривонос.
Водночас він зазначив, що останнім часом ситуація покращилася і НАБУ вдалося екстрадувати низку осіб.
"Тому для нас це не є формальністю. Ми будемо вживати всіх заходів, але передбачити все на сто відсотків і стверджувати, що екстрадують ту чи іншу особу, дуже складно", – сказав Кривонос.
Раніше керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, повідомляв, що Міндіч та Цукерман мають громадянство Ізраїлю. Через це Україні можуть відмовити у їх видачі.
Обидва бізнесмени перебувають у розшуку на території України. Правоохоронні органи вказують, що фігуранти зникли 20 листопада 2025 року. У січні Україна направила до Інтерполу матеріали для розшуку Міндіча й Цукермана.
Справа “Мідас”
10 листопада Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа “Мідас”. За даними слідства, група осіб створила умови, за яких контрагенти НАЕК "Енергоатом" сплачували 10-15% відкатів за кожен контракт. За даними слідства, через бек-офіс їм вдалося легалізувати щонайменше 100 мільйонів доларів, отриманих незаконним шляхом.
Організував злочинну групу бізнесмен, який переховується від слідства і був оголошений у розшук. Йдеться про співвласника студії “Квартал 95” Тимура Міндіча (“Карлсон”). За даними слідства, він діяв разом з шістьма спільниками.
У справі фігурують ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”). Ще четверо – працівники згаданого бек-офісу: Олександр Цукерман ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко, Людмила Зоріна.
П’ятеро учасників схеми були затримані, за рішенням суду їх відправили у СІЗО з можливістю внесення застави від 12 млн гривень до 126 млн гривень.
За даними ЗМІ, Міндіч та Цукерман 29 жовтня виїхали до Ізраїля на святкування до знайомого. За декілька днів Міндіч повернувся до України, щоб знову втекти вночі 10 листопада – до того, як НАБУ завітало до нього додому з обшуками.
Спільникам Міндіча інкримінують відмивання коштів та участь у злочинній організації. Організатора групи також звинувачують у впливі на урядовців з метою добитися ухвалення незаконних рішень
Викриття держслужбовців
Окрім групи Міндіча у справі про корупцію в енергетиці оголошено підозри 2 урядовцям.
Колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова підозрюють у незаконному збагаченні. Як стверджують у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, експосадовець відвідував офіс у Києві, де "відмивалися" гроші, отримані в незаконний спосіб. За даними слідства, Олексій Чернишов, якого інші фігуранти називали "Че Гевара", міг отримати частину корупційних коштів.
Вищий антикорупційний суд 18 листопада відправив його під варту з правом внесення застави у 51 млн грн. Наступного дня необхідну суму внесли й підозрюваний вийшов з СІЗО.
15 лютого затримали та оголосили про підозру колишньому очільнику Міністерства енергетики та Міністерства юстиції Герману Галущенку. Експосадовцю інкримінують відмивання коштів та участі у злочинній організації.
18 лютого Вищий антикорупційний суд відправив Галущенка під варту з можливістю внесення застави у 200 млн грн. Про внесення коштів не повідомлялось, тож ексурядовець має перебувати у СІЗО. Після оголошення рішення суду Галущенко заявив про намір збирати гроші на адвокатів для апеляції, а не на заставу.
