Центральний окружний суд Сеула ухвалив вирок колишньому президентові Південної Кореї Юн Сук Йолю, визнавши його винним у заколоті через рішення про запровадження воєнного стану в грудні 2024 року. Суд призначив йому довічне позбавлення волі.
Про рішення повідомили південнокорейські ЗМІ.
Деталі судового вироку
Головуючий суддя Чжі Ку-йон заявив, що ексглава держави мобілізував військових і правоохоронців з метою встановлення контролю над ліберально налаштованою Національною асамблеєю, затримання політичних опонентів і концентрації влади на тривалий період.
Спеціальний прокурор наполягав на смертній карі, аргументуючи це тим, що дії Юна створили серйозну загрозу для демократичного ладу країни. Водночас суд обмежився довічним ув’язненням. Очікується, що захист експрезидента оскаржить вирок.
Законодавство Південної Кореї передбачає за організацію повстання або заколоту довічне ув’язнення або смертну кару. Однак фактично смертні вироки в країні не виконують із 1997 року.
Вироки для соратників експрезидента
Окрім самого Юна, суд визнав винними низку колишніх військових та поліцейських посадовців, причетних до реалізації указу про воєнний стан.
Зокрема, ексміністра оборони Кім Йон Хьона засудили до 30 років позбавлення волі за ключову роль у підготовці рішення та залученні армії до його виконання.
Хроніка подій
3 грудня 2024 року Юн Сук Йоль оголосив про запровадження воєнного стану, звинувативши опозиційні сили у блокуванні роботи уряду та “антидержавній діяльності”. Він заявляв, що надзвичайні заходи необхідні для відновлення верховенства права і боротьби з “пропівнічнокорейськими силами”.
Після оголошення воєнного стану військове командування заборонило політичну діяльність і масові акції, встановило контроль над медіа та видало низку розпоряджень для державних службовців. Водночас уже через шість годин президент скасував своє рішення.
5 грудня тодішній міністр оборони Кім Йон Хьон подав у відставку, взявши на себе відповідальність за резонансні дії.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби підтримав імпічмент президента — “за” проголосували 204 депутати.
15 січня 2025 року правоохоронці затримали усуненого главу держави. А вже 18 січня суд видав ордер на його офіційний арешт у межах розслідування спроби запровадження воєнного стану.
У січні 2026 року суд також призначив Юну п’ять років ув’язнення за окремими епізодами, пов’язаними з цими подіями.
Сам екслідер послідовно заперечував намір встановити військове правління, наполягаючи, що надзвичайний стан був покликаний привернути увагу до дій опозиції та “захистити демократію”.
