Україна в межах підготовки до можливих мирних домовленостей з Росією розглядає сценарій, за якого не зможе повністю покладатися на безпекові гарантії західних партнерів.
Про це повідомляє Politico з посиланням на українських та європейських посадовців.
У Києві роблять ставку на посилення власних Збройних сил і оборонної промисловості, щоб стримувати потенційну нову агресію самостійно.
Сумніви у зовнішніх гарантіях
Як зазначає видання, в українській владі дедалі скептичніше оцінюють довгострокову надійність міжнародних безпекових зобов’язань. Однією з причин називають позицію президента США Дональда Трампа, який публічно відкинув перспективу членства України в НАТО.
Крім того, у Києві згадують досвід 1994 року, коли після відмови від ядерної зброї Україна отримала політичні гарантії від США та Великої Британії, які згодом не змогли запобігти російській агресії. Відсутність перспективи вступу до НАТО означає і відсутність захисту за статтею 5 Північноатлантичного альянсу.
“План Б”: ставка на власну силу
У відповідь Україна реалізує так званий “план Б” – концепцію перетворення держави на “сталевого дикобраза”, здатного зробити новий напад надто дорогим для агресора.
Голова місії України при НАТО Альона Гетманчук зазначила, що в Києві переосмислили саму логіку безпеки. За її словами, ключовою гарантією мають стати потужні Збройні сили та стійка оборонна індустрія, а не лише політичні обіцянки партнерів.
Одним з основних елементів нової стратегії має залишатися численна армія. Під час перемовин Україна наполягає на збереженні війська чисельністю до 800 тисяч осіб навіть у мирний період.
Паралельно готуються масштабні зміни в системі підготовки, управління та комплектування ЗСУ, щоб армія залишалася боєздатною і технологічно сучасною.
Озброєння, дрони та авіація
Ще торік Європейська комісія закликала Україну стати “сталевим їжаком”, непривабливим для будь-якого агресора. У межах цієї логіки Київ планує активно розвивати виробництво дронів і ракет, модернізувати танки, артилерію та авіацію, а також інвестувати у власні оборонні розробки.
Зокрема, згідно з планами України, до складу повітряних сил можуть увійти до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen. Основний акцент також робиться на безпілотниках і ракетних технологіях.
У 2025 році Міністерство оборони України уклало контракти на постачання 4,5 млн FPV-дронів на суму понад 110 млрд грн. Окрім цього, держава розробляє власні крилаті ракети, далекобійні безпілотники та співпрацює з Великою Британією над створенням тактичної балістичної ракети.
Проблема фінансування оборонної промисловості
Водночас українська оборонна промисловість стикається з дефіцитом коштів. Згідно з оцінками, минулого року підприємства могли виробити продукції на суму до $35 млрд, однак фактичні контракти були укладені лише на $12 млрд.
У Києві розраховують перекрити цю різницю коштом європейських програм оборонного фінансування та довгострокових контрактів із партнерами.
Гендиректор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко наголосив, що вирішальним фактором є не окремі види озброєнь, а здатність промисловості стабільно працювати в довгостроковій перспективі.
Нагадаємо, раніше Financial Times повідомляла, що Україна узгодила із західними партнерами багаторівневий план реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню з боку Росії.
Водночас президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що пакет безпекових гарантій, узгоджений зі США та за участю європейських партнерів, нібито “готовий на 100%”, і Київ очікує підтвердження дати та місця його підписання.
