Після масованого російського обстрілу 9 січня енергетична та теплова інфраструктура Києва зазнала значних ушкоджень. Урядовці підкреслюють, що столиця увійшла в кризу з набагато слабшою підготовкою, ніж інші регіони.
Про це заявив Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді перед голосуванням за його кандидатуру на посаду міністра енергетики.
Шмигаль критикує владу Києва
Він заявив, що Київ виявився фактично неготовим до масштабних відключень електроенергії та тепла. За його словами, на відміну від Харкова, де заздалегідь підготували мобільні котельні та резервну генерацію, у столиці таких рішень було недостатньо.
“Київ, на жаль, був підготовлений значно слабше — фактично непідготовлений зовсім. Тепер доводиться застосовувати кризові заходи”, — зазначив Шмигаль, додавши, що ситуація перебуває на особистому контролі президента та уряду.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що наразі в Києві діють різні графіки електропостачання. У частині центральних районів світло подається орієнтовно 5 годин через 5, тоді як на лівому березі електроенергію часто вимикають на 9–10 годин.
Проте урядовиця висловила стриманий оптимізм, зазначивши, що за умови відсутності нових обстрілів, поліпшення графіків очікують уже з вечора 15 січня.
Реакція Віталія Кличка
Міський голова Віталій Кличко заявив, що Київ працює в екстремальних умовах і залишається під загрозою нових ударів РФ. За його словами, нинішня енергетична криза є наймасштабнішою для столиці за весь час повномасштабної війни.
Кличко уточнив, що з понад 6 тисяч будинків, які залишилися без тепла після атаки 9 січня, більшість уже під’єднано до системи. Частині з тих 400 будинків, де опалення ще відсутнє, тепло планують подати до кінця дня. Найбільш проблемною залишається ситуація на лівому березі столиці.
В.о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв повідомив, що без теплопостачання залишаються близько 400 житлових будинків, найбільше — у Печерському районі. Складною залишається ситуація також у Голосіївському районі та частково у Солом’янському й Шевченківському.
Для підтримки систем теплопостачання ДСНС розгортає в місті майже 6,8 МВт дизельної генерації, ще близько 7 МВт забезпечує міська влада.
Масований ракетний обстріл Києва 9 січня спричинив знеструмлення та відсутність тепла майже у половини житлового фонду міста. Енергетики застерігають, що строки відновлення можуть змінюватися через роботу системи в аварійному режимі, погодні умови та перевантаження мереж.
