Офіс генерального прокурора України (ОГП) прокоментував резонансне отримання службового житла прокурором Олександром Ганіловим, чиє ім’я фігурує у низці гучних справ.
У відомстві наголосили, що рішення про надання квартири було ухвалене відповідно до вимог законодавства.
Зазначається, що Ганілов отримав службову квартиру в Києві після 11 років очікування у житловій черзі, а ключовою соціальною підставою стала наявність п’ятьох дітей.
Коментар відомства з’явився у відповідь на публічні заяви народної депутатки Анастасії Радіної, яка звернула увагу на обставини виділення житла прокурору.
Квартира Ганілова найбільша серед виділених
За даними ОГП, у 2025 році службові квартири в Києві виділили вісьмом співробітникам, серед яких найбільшу — площею понад 110 кв. м — отримав саме Ганілов. Як стверджує Центр протидії корупції, квартира розташована на Печерську.
Депутатка Радіна акцентувала, що житло прокурору надали незадовго до затвердження Печерським районним судом угоди з нардепом Федором Христенком, підозрюваним у державній зраді. За версією слідства СБУ, Христенка ще понад 10 років тому завербувала ФСБ РФ. Його діяльність нібито була спрямована на посилення впливу на НАБУ, зокрема в контексті розслідувань Руслана Магамедрасулова.
В ОГП назвали такі паралелі некоректними і відкинули припущення про будь-який вплив кримінальних справ на розподіл житла. Водночас відомство не прокоментувало питання, чи могла вплинути на черговість виділення квартири перерва у роботі Ганілова в органах прокуратури у 2019–2021 роках. Тоді він не пройшов атестацію та був поновлений через суд.
Резонансні справи
Анастасія Радіна зазначила, що станом на 2018 рік Ганілов працював у прямому підпорядкуванні експрокурора Дмитра Басова — фігуранта енергетичної корупційної схеми “Мідас”, відомого також під псевдонімом “Тенор”. У цій же справі брав участь детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов.
У 2015–2018 роках Ганілов був прокурором у кримінальному провадженні проти Геннадія Кернеса, харківського міського голови. Тоді мера та його охоронців звинувачували у викраденні й побитті активістів Євромайдану. Провадження тривало понад три роки, але було закрите судом після неявки прокурорів на сім фінальних засідань, що суд трактував як фактичну відмову від обвинувального акта. Сторони подавали апеляції, проте справа не була розглянута по суті через смерть Кернеса у грудні 2020 року.
