Апеляційний суд Києва 23 грудня частково змінив запобіжний захід колишньому керівнику НЕК "Укренерго" Володимирові Кудрицькому. Експосадовцю інкримінують розкрадання державних коштів.
Про це повідомляє "Суспільне".
Адвокати Кудрицького просили про більш м’який запобіжний захід – особисте зобов’язання з покладанням низки обов’язків на підзахисного.
Однак суд залишив Володимира Кудрицького під вартою, проте майже вдвічі з 13,7 млн гривень до 7 млн гривень зменшив йому заставу.
Варто зазначити, що майже 14 млн гривень застави за Кудрицького внесли 30 жовтня у день, коли суд відправив його під варту.
Справа Кудрицького: головне
21 жовтня низка ЗМІ повідомила, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки у колишнього керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького.
Експосадовець підтвердив, що правоохоронці обшукали його квартиру та автівку. Слідчі дії, за його словами, відбувалися з порушеннями, зокрема, без ухвали суду. Він також поскаржився, що один з правоохоронців забрав в нього з рук телефон.
28 жовтня стало відомо, що співробітники ДБР затримали Володимира Кудрицького на Львівщині. Того ж дня ДБР оголосило про викриття схеми з привласнення коштів НЕК "Укренерго" у 2018 році.
За даними слідства, до оборудки причетний колишній голова правління "Укренерго", який на той момент був заступником директора з інвестицій державної енергокомпанії. Він діяв сумісно з організатором оборудки – львівським бізнесменом – фігурантом ще одного кримінального провадження. Йдеться про закупівлю неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд гривень, де головним підозрюваним є Ігор Гринкевич. Наразі він перебуває під вартою.
Як стверджують слідчі, згадані особи привласнили 13,7 млн гривень на роботах з реконструкції зовнішнього огородження підстанцій Південної та Західної енергосистем.
Кудрицькому повідомили про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах).
Дії Гринкевича кваліфікували за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209 КК України (організація шахрайства, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).
