Лідери країн Європейського Союзу представили спільну заяву щодо гарантій безпеки для України та подальшої підтримки її відновлення. Документ оприлюднили за підсумками консультацій між європейськими та американськими партнерами.
Про це йдеться у їхній спільній заяві.
Хто підписав заяву
Під документом поставили підписи 11 глав європейських держав, а також голова Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Заява залишається відкритою для приєднання інших країн.
Безпекові гарантії для України
У документі йдеться про готовність США та Європи спільно забезпечити Україні довгострокові гарантії безпеки в межах майбутньої угоди про припинення війни.
Серед ключових положень:
- постійна та масштабна підтримка Збройних сил України з орієнтиром на чисельність близько 800 тисяч військових у мирний час;
- створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом для відновлення боєздатності ЗСУ, захисту повітряного простору та безпеки на морі;
- запуск механізму моніторингу й верифікації припинення вогню під проводом США за участю міжнародних організацій;
- система раннього попередження про можливі атаки та інструменти врегулювання інцидентів.
Європейські лідери також погодилися щодо вжиття заходів у разі нового збройного нападу на Україну. Вони можуть включати військову, розвідувальну та логістичну допомогу, а також економічні й дипломатичні кроки.
Інвестиції та відновлення
Окремий блок заяви присвячений економічному відновленню України. Йдеться про фінансування реконструкції, розвиток торгівлі та необхідність компенсації збитків з боку Росії.
При цьому суверенні активи РФ, заморожені в Європейському Союзі, залишатимуться заблокованими.
Євроінтеграційний курс
Лідери ЄС підтвердили рішучу підтримку вступу України до ЄС. Водночас вони наголосили, що питання територій є виключним правом українського народу, а окремі чутливі теми мають бути врегульовані на фінальних етапах переговорів.
Очікування від Росії
У заяві зазначено, що тепер Москва має продемонструвати готовність до тривалого миру. Зокрема — погодитися з мирним планом президента США Дональда Трампа та підтримати припинення вогню.
“Мирний план” США: хід подій
Наприкінці листопада у США підготували проєкт “мирного плану” щодо війни РФ проти України. Початкова версія з 28 пунктів викликала різку критику, оскільки містила вимоги про територіальні поступки, скорочення ЗСУ та інші умови, які в Україні назвали неприйнятними.
Уже 2 грудня президент Володимир Зеленський повідомив про оновлену версію документа з 20 пунктів. Того ж дня у Москві відбулася зустріч Володимира Путіна зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом. У кремлі тоді заявляли про відсутність компромісу.
Поточний стан переговорів
Україна та Росія не ведуть прямих переговорів, обмінюючись позиціями через США. 15 грудня в Берліні відбувся черговий раунд консультацій між делегаціями України та Сполучених Штатів.
За його підсумками Зеленський заявив про розбіжності щодо територіальних питань, але підкреслив готовність сторін шукати рішення з повагою до України.
