Японія відмовилася від участі в ініціативі ЄС щодо використання заморожених активів Росії на користь України, оскільки Токіо має сумніви щодо правових гарантій, які надає Євросоюз.
Про це інформує Politico, посилаючись на джерела серед чиновників, які знайомі з ходом переговорів.
Японія має свої причини
Під час зустрічі міністрів фінансів країн G7 8 грудня Японія повідомила, що не може використати близько 30 мільярдів доларів заморожених російських активів, що перебувають на її території, для надання кредиту Україні.
Міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма пояснила це юридичними обмеженнями. Окрім того, джерела видання вказують, що Токіо також прагне не суперечити позиції США.
Заперечення Бельгії
Єврокомісія прагне, щоб столиці країн Європейського Союзу домовилися про використання до 210 мільярдів євро заморожених російських коштів до саміту лідерів 18 грудня.
Проте Бельгія висловлює заперечення, побоюючись, що в разі майбутніх претензій з боку Росії їй доведеться відшкодовувати всю суму.
Там наполягають на тому, щоб інші члени G7 поза межами ЄС надали Україні кредити з використанням заморожених активів Росії. Прем’єр-міністр Барт де Вевер стверджує, що ширша участь союзників G7 зменшить ризик того, що РФ застосує заходи помсти лише проти Бельгії.
Водночас США та Японія відмовилися підтримати ініціативу Брюсселя, залишивши ЄС сам на сам з основним тягарем майбутніх фінансових потреб України.
Також дипломат ЄС повідомив, що Сполучені Штати планують зменшити підтримку України після завершення виплат останніх траншів кредиту G7 2024 року.
Великобританія та Канада готові допомогти ЄС передати Україні російські активи на своїй території за умови реалізації плану Брюсселя. Це питання обговорюватиметься під час зустрічі Кіра Стармера та де Вевера у п’ятницю.
Репараційний кредит Україні
10 вересня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Україні репараційний кредит на основі заморожених російських активів у західних країнах.
Близько 210 млрд євро таких активів зберігаються в Європі, переважно у бельгійському депозитарії Euroclear, з яких 175 млрд євро вже конвертовано в готівку. Після повернення 45 млрд євро за кредитом G7 залишиться близько 130 млрд євро для нового механізму.
ЄС розглядає можливість надати Україні до 130–140 млрд євро, остаточну суму визначить МВФ.
Обговорення інструменту почалося наприкінці вересня на неформальному саміті в Копенгагені. 26 листопада фон дер Ляєн анонсувала законодавчу пропозицію для використання заморожених активів на користь України.
Бельгія висловлює занепокоєння через ризик виплати кредиту, оскільки кошти переважно зберігаються в Euroclear, і наполягає на юридичних гарантіях. Єврокомісія запевняє, що позика не передбачає конфіскації російських активів і буде повернена лише після сплати Москвою воєнних репарацій.
