З 29 жовтня 2025 року набуває чинності нова торговельна угода між Україною та країнами Євросоюзу, що діятиме до 2028 року. І її умови не такі вигідні для Києва, як торговельний безвіз, який був раніше.
Що відомо про зміст угоди та які очікування від нових правил – розповідає "Політаналіз".
Як працював торговельний безвіз
Станом на 2021 рік між Україною та ЄС діяли умови поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Ця угода набула чинності у 2016-му, й більшість мит були скасовані. Однак на окремі продовольчі товари встановили квоти: якщо експорт перевищував встановлені обмеження, то на надлишкові обсяги застосовувалося мито.
На той момент ЄС був одним із головних напрямів для українського експорту аграрної продукції. Наприклад, туди припадало близько 30% вітчизняного продовольства. Ще більша частка – близько 49% – припадала на країни Азії. Товари, які через мита було невигідно відправляти до ЄС, переорієнтовували на інші ринки. Таку можливість забезпечували порти Одеси, через які проходило понад 90% усього аграрного експорту.
Очікувалось, що правила торгівлі оновлять у 2022-му році, але цьому завадила повномасштабна війна, та, як наслідок, блокування чорноморських портів. У відповідь ЄС запровадив безпрецедентні автономні торговельні заходи (АТЗ), тимчасово скасувавши всі мита та квоти на українські товари в односторонньому порядку. Під час дії АТЗ у 2023 році на країни ЄС припало 59% української сільськогосподарської продукції.
За час повномасштабної війни “торговельний безвіз” продовжували двічі, але у 2024-му стало очевидно, що надалі цього не буде. Причиною стало невдоволення фермерів із сусідніх країн ЄС, які виступали проти напливу великих обсягів дешевшої української продукції на їхні ринки. Подекуди невдоволення переростало й у радикальні протести. Наприклад, у Польщі фермери висипали українське зерно просто на дорогу.
Фактично без будь-яких обмежень Україна експортувала продукцію до ЄС лише протягом першого року дії АТЗ, але вже згодом деякі члени союзу почали тиснути на Європейську комісію, стверджуючи, що дешевший український аграрний експорт нібито створює ціновий дисбаланс на ринку та завдає шкоди місцевим фермерам.
У результаті продовження АТЗ супроводжувалося вже з обмеженнями: було введено квоти для “чутливих” товарів: зерна, яєць, цукру, меду та круп.
5 червня 2025 року “торговельний безвіз” припинив дію, а разом із ним повернулися квоти та мита. Наступного місяця віцепрем’єр з питань європейської інтеграції України Тарас Качка заявив, що Київ та Брюссель досягли домовленості щодо збільшення квот на аграрний експорт.
Нова торговельна угода
За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, для 21 із 34 позицій нові квоти перевищать максимальні обсяги експорту, які Україна мала під час дії “торговельного безвізу”. Водночас, як зазначає "Економічна правда", є різниця в умовах торгівлі, які були, і тими, що будуть.
Кукурудза
Однією з головних позицій українського експорту до ЄС залишається кукурудза. У 2021-му її постачання становило 7,4 млн тонн, а у 2024 році зросло до 13,7 млн тонн. Згідно з новими правилами, квота обмежена лише мільйоном тонн – це приблизно у 13 разів менше, ніж обсяги експорту в 2024 році. Квота на кукурудзу зазвичай вибиралася дуже швидко, після чого діяв глобальний режим імпорту з нульовим митом, тому це обмеження не відчувалося.
Пшениця
Що стосується пшениці, то у 2021 році Україна постачала до ЄС близько 500 тисяч тонн, тоді як у 2024-му цей показник зріс до 6,3 млн тонн. У межах нової угоди квоту для пшениці визначено на рівні 1,3 млн тонн.
Цукор
Показники для “чутливих” товарів також залишаються далекими від оптимальних. Наприклад, експорт цукру до ЄС у 2021 році становив 15 тис. тонн, тоді як у 2024-му зріс до 326 тисячі тонн. Згідно з новими умовами, квота визначена на рівні 100 тис. тонн – це значно менше, ніж торік, хоча у порівнянні з 2021 роком показник збільшився на 500%.
М’ясо птиці
Експорт м’яса птиці у 2021-му сягав 192 тис. тонн, а у 2024 році скоротився до 136 тис. тонн. Нова квота в 120 тис. тонн також не покриває торішній обсяг експорту.
Яйця
У 2024 році до ЄС було відправлено 60 тис. тонн яєць, тоді як нова квота передбачає лише 18 тисячі тонн.
Очікування від торгівлі з ЄС
Як пояснив голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександр Авраменко, умови поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі та умови автономних торговельних заходів не можуть бути ідентичними. АТЗ означають “фініш” та “найвищу лібералізацію торгівлі”, яку зазвичай можна досягти лише після членства у ЄС.
Віцепрем’єр Тарас Качка запевняє, що нова торговельна угода узгоджується з поточними амбіціями українського експорту.
“І на наступні три роки цього буде достатньо”, – додав він.
Відповідаючи на питання про те, чи можна нова угода та зростання експорту призвести до підвищення цін в Україні, Качка відповів, що певні короткострокові коливання можливі. За його словами, у випадку, якщо ціни в ЄС будуть вищими та вигіднішими для експорту – постачання туди може зрости, а якщо навпаки – ціни знизяться, й більша частина продукції залишиться на внутрішньому ринку.
Авраменко, своєю чергою, відзначив, що Україна має адекватну можливість повертати експорт на звичні ринки збуту, якщо постачати до ЄС буде економічно невигідно. Водночас залишається продукція, яка все ж потребує “холодного ланцюга”, така як яйця, м’ясо птиці, соки й не тільки.