Генеральний секретар НАТО Марк Рютте мав напружену розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Причиною стала пропозиція Таллінна застосувати Статтю 4 Північноатлантичного договору.
Про це повідомило видання Fox News із посиланням на власні джерела.
Інцидент стався після порушення повітряного простору Естонії російськими військовими літаками.
Пропозиція Естонії та аргумент Рютте
Прем’єр-міністр Естонії Міхал висловив бажання активувати Статтю 4 договору НАТО. Ця стаття передбачає консультації між членами Альянсу в разі загрози їхній безпеці.
За даними медіа, Марк Рютте у розмові “підвищив голос” на естонського прем’єра.
Генеральний секретар нібито аргументував, що часте застосування Статті 4 може “швидко втратити свою силу”. Він застеріг від активації статті щоразу, коли Росія порушує суверенітет (зокрема, дронами чи кібератаками).
Пресслужба НАТО підтвердила, що розмова відбулася 26 вересня. У штаб-квартирі підкреслили: генсек підтримав Естонію під час інциденту. Водночас глава Урядового бюро комунікацій Таллінна Расмус Рууда повідомив, що Крістен Міхал подякував Альянсу за допомогу.
Інцидент у небі
Конфлікт стався після того, як 19 вересня одразу три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії. Вони перебували там близько 12 хвилин.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав цей випадок “безпрецедентно зухвалим”. Він зазначив, що цього року Росія вже вчетверте порушила повітряний простір країни.
Міноборони РФ своєю чергою заявило, що винищувачі летіли з Карелії до Калінінградської області та “не порушували кордонів інших держав”.
Того ж дня прикордонна служба Польщі повідомила про появу двох російських літаків біля бурової платформи Petrobaltic у Балтійському морі.
Нагадаємо, Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що у разі порушення повітряного простору країни не віддаватиме наказу на негайне збиття. Він наголосив, що головне завдання — "не реагувати занадто бурхливо", адже Путін перевіряє реакцію європейських країн.
Окрім того, у НАТО спостерігаються значні розбіжності щодо спільної відповіді на порушення російськими літаками повітряного простору країн-членів. Низка країн виступає за рішучі дії, тоді як інші закликають до обережності.
