Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не віддаватиме наказу на негайне збиття невідомих об’єктів, які можуть порушити повітряний простір країни.
Про це він повідомив у інтерв’ю телеканалу CNN.
Гібридна війна
Стубб вважає, що президент РФ Володимир Путін веде проти Європи гібридну війну. Мета Кремля — постійно перевіряти реакцію європейських країн. Фінський лідер нагадав про інциденти минулого року, коли було перерізано підводні кабелі у Балтійському морі.
За словами Стубба, у таких випадках критично важливо зберігати спокій. Він наголосив, що головне завдання — “не реагувати занадто бурхливо”. Країни мають “вибудовувати оборону”, щоб уникнути повторення подібних інцидентів.
Рішення про збиття
На запитання журналістки про можливе збиття повітряних цілей, яке раніше пропонував президент США Дональд Трамп, Стубб відповів, що Фінляндія поки не робитиме цього.
Водночас він додав, що остаточне рішення завжди залежатиме від конкретної ситуації. Його будуть ухвалювати військово-повітряні сили Фінляндії.
Стубб назвав заяву про збиття літаків “потужним стримувальним фактором”. Він порівняв це з підходом “батога і пряника” у відносинах з Росією.
“Спочатку ми спробували пряник, а тепер президент Трамп показує батіг. І я думаю, що заява про збиття літаків є частиною цього”, — пояснив він.
Загострення ситуації з повітряним простором у Європі
Порушення повітряного простору фіксуються в країнах Європи з кінця серпня. Зокрема, йдеться про прольоти невідомих дронів.
Ситуація різко загострилася на початку вересня. У ніч проти 10 вересня дрони РФ, що атакували Україну, зайшли у повітряний простір Польщі. Там уперше застосували зброю з літаків проти БпЛА. Прем’єр Дональд Туск повідомив про щонайменше 19 випадків порушення простору країни.
Згодом, 13 вересня, винищувачі F-16 Румунії виявили невідомий безпілотник. 19 вересня одразу три російські винищувачі МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії та перебували там 12 хвилин.
Того ж дня Прикордонна служба Польщі повідомила, що два російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи в Балтійському морі.
У відповідь на ці інциденти НАТО запустило ініціативу “Східний вартовий”. Вона має посилити оборону східного флангу Європи. Зокрема, передбачається розгортання сухопутних військ у восьми країнах.
