Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний проаналізував, як сучасні технології змінили характер російсько-української війни, яка, за його словами, має певну схожість з Першою світової. У своєму дослідженні ексголовком уперше публічно прокоментував проведення Курської операції.
Свої думки Валерій Залужний виклав у колонці для видання "Дзеркало тижня".
За словами ексголовкома, збройні сили Росії та України зайшли в позиційний глухий кут, подібний тому, що відбувся на полях Першої світової війни. Про це, зокрема, свідчить відсутність швидких проривів з подальшим виходом на оперативний простір. Виконання такого маневру потребує зосередження людських ресурсів та техніки. Провести таємно таке накопичення майже неможливо, в тому числі через широке застосування розвідувальних БПЛА.
Як вважає Валерій Залужний, у ситуації глухого кута перевага на боці Росії. Бо агресор має достатньо людського ресурсу для "засипання" українських позицій та "інфільтрації". Рано чи пізно фізичне вимотування ЗСУ чисельними штурмами призведе до "вигорання" сил, що обороняються, зазначає посол.
Він також вказує, що сучасне поле бою завдяки широкому застосуванню БПЛА стало прозорим – жоден рух не лишається непомітним.
"Тисячі дронів і сенсорів сформували вже більш як 20-кілометрову kill zone із високою ймовірністю ураження, де кожен тепловий слід, радіосигнал чи зайвий рух спричиняє негайну реакцію, спрямовану на знищення", – зазначив Залужний.
На його думку, надалі через розвиток технологій штучного інтелекту ситуація ускладниться. Ексголовком прогнозує появу спочатку напів-, а згодом повністю автономних ударних систем, які принесуть вищий, якісно новий рівень загрози для людини на полі бою.
Реакцією на такий виклик він вбачає у заміні людини роботизованими системами або ж якнайшвидшому винайденні засобів та систем, які підвищать виживання на позиціях підготовленого особового складу.
Про Курську операцію
Як вважає Залужний, приблизно з осені 2022 року російсько-українська війна, як і Перша Світова, набула характеру позиційної. Тобто лінія фронту майже не рухається, якщо просування відбувається, то з "непропорційними втратами".
Водночас він зазначив, що прикладом раптового удару при прориві оборонних ліній можна вважати Курську операцію. За словами головкома, такі дії, якщо вони виправдані передусім людськими втратами, з обмеженими цілями, можна провести.
"Проте практика показала, що зрештою ізольований тактичний прорив на вузькій ділянці фронту не приносить саме необхідного успіху атакуючій стороні. Війська, що оборонялися, зуміли скористатися і технологічними, і тактичними перевагами і з часом не тільки не дали тактичному прориву перерости в оперативний успіх, а й згодом самі здійснили тактичне просування — також без оперативного успіху. Ціна таких дій мені невідома, проте очевидно, що вона була надто високою", – наголосив ексголовком.
Варто зазначити, що Валерій Залужний, за інформацією Politico, був проти наступальної операції ЗСУ у Курській області Російської Федерації.
Курська операція: головне
Операція українських сил у Курській області розпочалася 6 серпня 2024 року. Уже 10 серпня, на п’ятий день просування вглиб російських рубежів, президент Володимир Зеленський заявив, що війна була перенесена на територію агресора.
У Генштабі розповідали, що російська сторона мала плани розширити окупацію прикордонних районів Сумської області, тому українські оборонці розгорнули бойові дії на території противника.
Навесні 2025 року росіяни почали наступ на Курщині, внаслідок чого українські військові залишили майже всю територію регіону.
