Невеликий відрізок території між Литвою та Польщею – Сувальський коридор – часто називають вразливим місцем НАТО. І в разі можливої війни між Росією та Альянсом саме ця місцевість може опинитися під загрозою.
Тож “Політаналіз" розповідає про стратегічне розташування Сувальського коридору і його роль в обороні НАТО.
Чому Сувальський коридор так називається
Загалом термін “Сувальський коридор”, з’явився відносно нещодавно, але йому вдалось закріпитись в політичній та військовій риториці. Автором вважають колишнього президента Естонії Тоомаса Гендріка Ільвеса. Він у 2015-му порушив питання “прогалин” в обороні НАТО під час зустрічі з тодішньою міністеркою оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляєн. Відтоді термін став загальновживаним, у тому числі у Росії.
Сувальський коридор – це відрізок лісистої рівнини довжиною 65,4 км (по прямій), що розташований між Литвою та Польщею. Коридор відділяє Білорусь, союзницю РФ, від російського напівексклава – Калінінградської області. Назва походить від міста Сувалки, що на північному сході Польщі.
Розташування Сувальського коридору, як пише ВВС, робить його надважливим для оборонної позиції НАТО у Центральній та Східній Європі. Якщо РФ та Білорусь спробують встановити над ним контроль, країни Балтії можуть втратити сухопутне сполучення з рештою союзників по Альянсу.
Професор Ягеллонського університету Даріуш Кожеравський наголосив, що ця територія є “чутливим регіоном на перетині стратегічних інтересів НАТО та Росії”.
У грудні 2015-го, після російської окупації Криму, тодішній командувач армії США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес відзначав вразливість Сувальського коридору. Також зауважував, що Москва дедалі частіше проводить “раптові навчання”.
У звіті 2018 року “Безпека Сувальського коридору: стратегія, державне управління, стримування та оборона” Годжес назвав коридор “гарячою точкою” та висував пропозиції щодо посилення присутності й оборонних можливостей НАТО.
За словами Кожеравського, для Польщі коридор має надзвичайно важливе політичне, економічне й військове значення. У мирний час Сувальський коридор використовується для транспортування військовослужбовців, техніки та боєприпасів до Литви, Латвії й Естонії, а також для підтримки охорони кордонів. У разі війни він матиме додаткове значення, оскільки через нього можна буде забезпечувати країни Балтії гуманітарною допомогою.
Що роблять для захисту Сувальського коридору
ВВС зауважує, що Естонія, Латвія та Литва вживають заходів для посилення вразливої ділянки східного флангу НАТО. Наприклад, у рамках проєкту “Балтійська лінія оборони” було розпочато будівництво протитанкових ровів.
Польща, своєю чергою, реалізовує схожу ініціативу – “Східний щит”, яка спрямована на укріплення східних рубежів вздовж кордону з Білоруссю та Калінінградською областю. Проєкт, який планують завершити до 2028-го, передбачає спорудження захисних бар’єрів, огорож і військових інфраструктурних об’єктів.
У квітні 2025 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, якою визнав обидва проєкти ключовими в питанні спільної безпеки.
Цікаво й те, що у 2025 році Польща планує витратити понад 4,7% свого бюджету на оборонні потреби. Це стало одним із найбільших показників серед інших країн-членів Альянсу. Литва ж оголосила про підвищення військових видатків із 3% до 5% у період з 2026 по 2030 роки.
Водночас Кожеравський вважає, що лише фінансових внесків замало. На його думку, для зміцнення військової спроможності східного флангу НАТО, включно з районом Сувальського коридору, необхідно регулярно проводити масштабні багатонаціональні навчання за участі країн-членів Альянсу та вищого командування НАТО.
Чи нападе Росія на Сувальський коридор
Попри те, що експерти визнають наявність загрози з боку Росії, напад на Сувальський коридор наразі вважають малоймовірним. Як зазначила заступниця директора Центру східних досліджень (OSW) Юстина Готковська, Росія все ж має “агресивні амбіції” проти НАТО, але доти, доки триває повномасштабна війна проти України – ризик нападу РФ на Альянс низький. Але у випадку завершення повномасштабної війни на користь Росії, Москва все ж може наважитися кинути виклик НАТО та спробувати розпочати конвенційний наступ проти Балтійських країн, Польщі, Фінляндії й не тільки.
За даними “ТСН” й сайту військової аналітики Tochnyi, супутникові знімки свідчать про те, що Росія у Калінінградській області зводить великий комплекс радіоелектронної розвідки (SIGINT), який має посилити її можливості з електронного спостереження поблизу східного флангу НАТО.
Ведучий BBC Security Brief, колишній офіцер британської армії та військовий стратег Майкі Кей, своєю чергою, застерігає, що під виглядом навчань “Захід 2025” Росія може нарощувати військову присутність, як це вже відбувалося перед анексією Криму чи повномасштабним вторгненням в Україну. Зокрема він висловив сумнів у тому, що Штати готові підтримати п’яту статтю Альянсу у разі можливої агресії з боку Росії.
Можливий сценарій атаки
“24 канал” пише, що для проведення операції в Сувальському коридорі військам РФ не потрібні будуть танкові армади, оскільки характер бойових дій за останні роки суттєво змінився. У разі початку бойових дій, російська та білоруська артилерія здатні взяти під вогневий контроль увесь Сувальський коридор. Тоді буде перекрито стратегічні маршрути Via Baltica та Rail Baltica, які сполучають Литву з Польщею, що фактично ізолює Балтію. Паралельно РФ може спробувати встановити морську блокаду регіону.
У такому сценарії Росія може використати безпілотники для перетворення Сувальського коридору на зону ураження, перекинути туди десант за допомогою гелікоптерів, розгорнути системи протиповітряної оборони та протирадіолокаційної оборони, і очікувати на появу авіації НАТО. Перед цим також можливий запуску ракет по європейських містах.
Однак литовські воєнні аналітики, опитані Delfi, вважають подібний сценарій малореалістичним. За їхніми словами, у Росії сьогодні немає достатніх сил, а також ресурсів для початку війни проти НАТО. Попри можливі амбіції ворога, реальних можливостей для наступу на Захід у РФ немає, у зв’язку з чим Москва наразі обирає тактику ядерного шантажу, демонстрації сили і провокацій.
За словами колишнього керівника військової розвідки Литви полковника Гінтараса Багдонаса, нині ситуація перебуває під контролем й підготовка до масштабного наступу з боку Росії не залишиться непоміченою.
Втім, “24 канал” зауважує, що, існує велика різниця між “помітити” та “зробити”. Достатньо пригадати зокрема:
- випадок 2023 року, коли білоруські військові гелікоптери спокійно перетнули повітряний простір Польщі;
- ситуацію з російською ракетою, яка протягом кількох місяців пролежала у польському лісі, поки її не виявили місцеві;
- інцидент, коли російський військовий літак завадив Військово-морським силам Естонії здійснити абордаж судна “тіньового флоту” РФ у міжнародних водах Балтійського моря.