Президент США Дональд Трамп, плануючи зустріч із Володимиром Путіним на Алясці, ймовірно, розглядає цей саміт як інструмент тиску на ЄС та Україну, аби домогтися їхньої згоди на мирну домовленість, що відповідатиме інтересам Кремля.
Про це пише The Economist.
Після місяців напруги, гучних заяв та непослідовних змін у підходах, позиція американського лідера щодо української війни й досі лишається нечіткою. 11 серпня він озвучив серію суперечливих висловлювань, чим ще більше заплутав ситуацію.
Чого бояться європейські лідери
В Європі викликало невдоволення те, що Володимира Зеленського не запросили на перемовини в Алясці. Лідери ЄС побоюються, що Трамп знову вдасться до своєї звички укладати поспіхом сумнівні угоди з будь-ким, хто сидітиме поруч за столом переговорів.
Задля зниження можливих ризиків 13 серпня відбудеться онлайн-зустріч, ініційована канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. До обговорення долучаться ключові європейські лідери, президент України, а також Дональд Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Її головна мета — наперед визначити “червоні лінії”, які є неприйнятними для Європи та України. А також домогтися від американської сторони зобов’язань дотримуватися цих меж.
На думку The Economist, сам факт проведення зустрічі на Алясці вже можна вважати для Путіна символічною перемогою. А також свідченням того, що Росія зберігає імідж великої держави.
У Кремлі вважають війну проти України лише проксі-протистоянням із Заходом і прагнуть переговорів, під час яких США та Росія розмежують сфери впливу.
У ЄС остерігаються, що Трамп здатен укласти з Кремлем домовленість, яка буде невигідною для України, але представить її як власне дипломатичне досягнення.
Пріоритети для Європи
Як повідомляє The Economist, напередодні переговорів в Алясці європейські керівники окреслили для себе три пріоритети.
Перший пріоритет — забезпечити узгодженість позицій під час переговорів. Там наголошують, що питання будь-яких поступок можна розглядати лише після встановлення режиму тиші на нинішній лінії фронту або принаймні суттєвого спаду бойової активності.
Другим завданням є забезпечення для України надійних гарантій безпеки. Хоча питання вступу Києва до НАТО наразі з порядку денного зняте, президент Володимир Зеленський відмовляється погоджуватися на перемир’я без чітких механізмів захисту від можливого нового наступу Росії. 12 серпня, за винятком прем’єра Угорщини Віктора Орбана, усі очільники країн ЄС підтвердили готовність і надалі працювати над такими гарантіями.
Третій пріоритет — підготувати Трампа до розмови з Путіним. У ЄС остерігаються, що російський лідер, вміло застосовуючи свої маніпуляційні тактики, зможе підштовхнути президента США до ухвалення передчасної домовленості.
