Армін Паппергер, генеральний директор німецької оборонної компанії Rheinmetall, висловив незадоволення повільними темпами будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів в Україні. На його думку, основною причиною затримок є надмірна українська бюрократія.
Про це повідомляє Defence Express.
Глава Rheinmetall зазначив, що Україна наразі не має достатньо коштів для самостійного фінансування цього проєкту. Він порівняв ситуацію з будівництвом аналогічного заводу в німецькому Унтерлюсі, який розпочали приблизно одночасно з українським, але вже завершили.
Планується, що після запуску завод зможе виробляти до 300 000 снарядів щорічно — це вдвічі більше від первісно запланованої потужності. Такий обсяг продукції є критично важливим для забезпечення оборонних потреб України.
Зауваження керівника Rheinmetall висвітлюють системну проблему українського оборонного сектору — адміністративні бар’єри, які гальмують реалізацію стратегічно важливих проєктів.
Попри те, що українська влада запровадила низку ініціатив для спрощення процедур погодження, їх практичне впровадження відбувається повільно. Особливо це стосується масштабних проєктів, що фінансуються коштом іноземних інвестицій.
Інша сторона медалі
Водночас за інформацією Defence Express, ситуація може виявитися складнішою, ніж про це каже керівництво Rheinmetall.
Згідно з повідомленням видання, експерти вказують на те, що компанія від самого початку встановила занадто амбітні терміни реалізації проєкту. Поточні затримки можуть бути наслідком нереалістичних обіцянок керівництва, а не лише проблем з українського боку.
Крім того, посилання на бюрократичні перешкоди може слугувати зручним поясненням для виправдання повільного прогресу проєкту.
Більше контексту
Раніше стало відомо, що до середини 2025 року в Україні вже запустили або мають намір запустити виробництво озброєння щонайменше вісім міжнародних компаній.
Мова йде не лише про проведення досліджень, збірку, технічне обслуговування та ремонт, а й про повноцінне виготовлення бронетехніки, артилерійських систем, боєприпасів, ударних безпілотників, стрілецької зброї та навіть протиповітряних систем.
Уже вкладено інвестиції у локалізацію виробництва від компаній із Німеччини, Чехії, Канади та Туреччини, тоді як інші країни наразі перебувають на стадії планування.
