Голосування у Верховній Раді призвело до кардинальних змін у роботі антикорупційних інституцій. 22 липня депутати підтримали законопроєкт №12414, який накладає істотні обмеження на функціонування НАБУ та САП. Президент Зеленський пізно ввечері затвердив рішення парламенту.
Чим відрізняються між собою НАБУ, САП, ДБР та НАЗК – пояснює “Політаналіз”.
НАБУ
Національне антикорупційне бюро України є центральним органом виконавчої влади, що має спеціальний статус. Відомство спеціалізується на виявленні, розслідуванні та розкритті корупційних злочинів та інших пов’язаних кримінальних правопорушеннях.
Повноваження НАБУ
Відомство має право проводити оперативно-розшукові заходи та відкривати кримінальні провадження, витребовувати справи та інформацію в інших правоохоронних органів.
Також НАБУ може отримувати відомості про майно, доходи та використання бюджетних коштів, мати доступ до державних реєстрів та інформаційних систем, ознайомлюватися з документами, включаючи ті, що мають обмежений доступ. Бюро також має право отримувати банківську, фінансову та депозитарну інформацію.
За рішенням суду детективи можуть опечатувати приміщення та вилучати документи. Відомство має право залучати спеціалістів та експертів, у тому числі іноземних, створювати спільні слідчі групи та безперешкодно входити до державних органів і військових частин.
НАБУ може використовувати транспортні засоби фізичних та юридичних осіб, надсилати іншим органам обов’язкові до розгляду рекомендації, співпрацювати з громадянами та заохочувати їх до співпраці. Бюро також має право вносити до суду подання про визнання правочинів недійсними та створювати інформаційні системи для оперативної роботи.
Співробітники НАБУ мають право зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю, видавати засоби захисту особам, взятим під захист. На міжнародному рівні Бюро співпрацює з аналогічними органами, отримує матеріали міжнародної правової допомоги, представляє інтереси України в закордонних юрисдикціях та може ініціювати створення спеціальних умов у місцях тримання під вартою.
Крім того, НАБУ має право використовувати технічні засоби для зняття інформації з телекомунікаційних мереж у рамках оперативно-розшукової діяльності.
Директор НАБУ – Семен Кривонос.
САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) є самостійним структурним підрозділом Офісу генерального прокурора України. Створена у 2015 році як спеціалізований орган для протидії корупції на найвищому рівні.
Ключовою характеристикою прокуратури є її інституційна незалежність від політичного тиску та втручання інших гілок влади, що становить основу для ефективного переслідування корупційних злочинів серед високопосадовців.
Основні завдання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
- Процесуальний нагляд за НАБУ. САП здійснює нагляд за додержанням законів Національним антикорупційним бюро під час досудового розслідування. Прокурори забезпечують законність дій детективів, контролюють перебіг розслідувань та санкціонують проведення слідчих дій.
- Підтримання державного обвинувачення. Прокурори САП представляють сторону обвинувачення у кримінальних провадженнях, підслідних НАБУ. Вони доводять вину підозрюваних у корупційних злочинах та обґрунтовують необхідність покарання.
- Захист майнових інтересів держави. САП представляє інтереси держави у справах про відшкодування збитків від корупційних правопорушень та ініціює цивільні позови для повернення незаконно набутих активів.
- Аналітична діяльність та координація. САП збирає й аналізує дані про корупційні схеми, розробляє методики розслідувань та координує роботу з іншими правоохоронними органами й міжнародними партнерами.
Сфера відповідальності САП охоплює корупційні злочини високопосадовців: державних службовців категорії “А”, народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб на особливо відповідальних посадах. Така спеціалізація дозволяє сконцентрувати ресурси на найрезонансніших і системних проявах корупції.
Координована робота між САП та НАБУ забезпечує повний цикл протидії корупції — від виявлення й розслідування до судового переслідування та винесення вироків.
Керівник САП – Олександр Клименко.
ДБР
ДБР розслідує інші кримінальні злочини, скоєні правоохоронцями, суддями, прокурорами та вищими посадовими особами (президент, голова Верховної Ради, народні депутати, прем’єр-міністр). Тобто йдеться про злочини топпосадовців, які не стосуються корупції.
Повноваження ДБР:
- попередження, виявлення та розкриття злочинів;
- здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування;
- розроблення методик розслідування окремих видів злочинів;
- забезпечення відшкодування збитків державі та повернення в Україну активів, отриманих злочинним шляхом;
- доступ до інформаційних систем органів державної влади.
Директор ДБР – Олексій Сухачов.
Відмінності між НАБУ та ДБР
НАБУ та ДБР — самостійні правоохоронні органи з чітко розмежованими функціями та сферами діяльності.
НАБУ спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях. Бюро розслідує корупційні злочини високопосадовців, суддів та інших категорій осіб згідно з тринадцятьма статтями Кримінального кодексу України, що визначають склади корупційних правопорушень.
ДБР займається широким спектром злочинів. Бюро розслідує правопорушення працівників правоохоронних органів, суддів, військовослужбовців та вищих посадових осіб за всіма статтями КК України, окрім тих, що належать до компетенції НАБУ.
Принцип розмежування: якщо особа з підслідності обох органів вчиняє злочин, то НАБУ розслідує корупційні правопорушення за конкретними 13 статтями Кримінального кодексу, а ДБР — за усіма іншими.
НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції виконує виключно превентивні функції та не є правоохоронним органом, що відрізняє його від інших антикорупційних інституцій.
Агентство функціонує як колегіальний орган у складі п’яти членів, яких призначає Кабінет міністрів за результатами відкритого конкурсу. Термін повноважень членів НАЗК становить чотири роки.
Основні функції НАЗК:
- Формування антикорупційної політики. Агентство розробляє та координує реалізацію державної стратегії боротьби з корупцією на всіх рівнях влади.
- Контроль декларування. НАЗК перевіряє електронні декларації публічних службовців, виявляє невідповідності та порушення вимог щодо декларування доходів і майна.
- Моніторинг дотримання обмежень. Агентство відстежує виконання законодавства про конфлікт інтересів та інших антикорупційних обмежень, встановлених для посадових осіб.
- Превентивна робота з органами влади. НАЗК організовує впровадження антикорупційних програм у державних органах та органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах усіх форм власності.
- Запобігання політичній корупції. Агентство контролює фінансування політичних партій, перевіряє надходження та витрачання коштів виборчих фондів, забезпечуючи прозорість політичних процесів.
Голова НАЗК – Віктор Павлущик.
