Офіційний Київ розпочав вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє виготовлення та використання протипіхотних мін. Скільки це займе часу для України – важко припустити, оскільки цей договір забороняє вихід країнам, що перебувають у стані війни.
Про це розповів секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, повідомляє "Радіо Свобода".
За словами нардепа, Росія не є учасницею Оттавської конвенції, що це дає їй більше можливостей у введені бойових дій.
"Ми розуміємо, який у нас сусід, і тому Росія ніколи не вступала, завжди мала перевагу в цьому. Ми бачимо навіть на нашому Запорізькому напрямку: росіяни просто замінували всю територію перед собою", – розповів Костенко.
Він вважає, що рішення вийти з Оттавської конвенції для України перезріло. Однак його відкладали через можливе незадоволення партнерів. Ситуація змінилася, коли країни Балтії, Польща та Фінляндія заявили про вихід з міжнародних домовленостей щодо протипіхотних мін.
Для невоюючих країн процедура виходу зазвичай займає пів року. Ті, хто перебувають у стані війни, зможуть розпочати вихід лише після завершення бойових дій.
Щодо України, то, як вважає Роман Костенко, Київ може прискоритися, використавши для цього статтю 62 Віденської конвенції – "Докорінна зміна обставин".
"З деяких міжнародних договорів із Російською Федерацією ми виходили в односторонньому режимі, використовуючи Віденську конвенцію, де йдеться про те, що країна може вийти, "якщо різко змінилися обставини", і це шкодить країні", – розповів політик.
Що таке Оттавська конвенція
У 1996 році в Канаді розпочався так званий Оттавський процес: міжнародна ініціатива щодо повної заборони виробництва, зберігання і застосування протипіхотних мін. Цю конвенцію підписали понад сто держав – Україна доєдналася до домовленостей у 2005 році. Найбільші країни світу – Сполучені Штати, Російська Федерація та Китай – проігнорували Оттавську конвенцію.
Нещодавно президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Пояснюючи це рішення, глава української держави наголосив:
"Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни".
Вихід з конвенції: детальніше
Деталі виходу з Оттавського процесу пояснив член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Верховної Ради Федір Веніславський.
За словами нардепа, країна, яка вирішила вийти з цієї конвенції, має заявити депозитарію, тобто Генеральному секретаріату Організації Об’єднаних Націй, про свій намір за шість місяців. Після спливу вказаного терміну накладені цією конвенцією для країни, припиняються.
"Тобто можемо розраховувати, що через пів року Україна зможе виготовляти та застосовувати відповідний тип озброєння", – розповів Веніславський.
Він додав, що після указу президента відповідне рішення має бути ухвалене Верховною Радою. За словами нардепа, рішення про денонсацію Оттавських домовленостей є правильним і підтримується всіма членами комітету нацбезпеки. Відповідний проєкт закону, за очікуванням Веніславського, вже найближчим часом надійде до парламенту.
Чи застосовували ЗСУ протипіхотні міни
За словами Федора Веніславського, Україна через брак фінансування у 2005 році не знищила частину протипіхотних мін касетного характеру. Ці боєприпаси досі зберігаються на складах Збройних сил України. На думку нардепа, після денонсації Оттавської конвенції ці міни можуть бути використані на полі бою для захисту від російської агресії.
За даними Human Rights Watch, станом на 2020 рік Україна знищила понад 3,4 млн мін, зокрема міни ПФМ. Посилаючись на доповідь України Генсеку ООН у 2021 році, HRW стверджує, що на той час в українських арсеналах залишалось ще 3,3 млн мін ПФМ.
"За інформацією української влади, у них залишився тільки один вид протипіхотних мін – ПФМ, покладені в реактивні снаряди 9М27К3 калібром 220 мм", – йдеться в доповіді HRW.
В організації також припускають, що Збройні сили України використовували протипіхотні міни. Ймовірні випадки мінування українськими військовими за допомогою реактивної артилерії, за даними Human Rights Watch, було зафіксовано під час російської окупації міста Ізюм Харківської області.
Українська влада, своєю чергою, категорично заперечує будь-які припущення, що ЗСУ використовують протипіхотні міни.
