У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13356, який передбачає надання НБУ права включати віртуальні активи до складу міжнародних резервів країни.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який є одним з авторів документа.
Текст документа поки що не оприлюднено на сайті парламенту. Як пояснив Железняк, законопроєкт не зобов’язує НБУ інвестувати в криптовалюту, а лише дозволяє йому це робити на власний розсуд. Депутати вважають, що такий крок сприятиме інтеграції України у глобальні фінансові інновації та розвитку цифрової економіки.
За словами авторів ініціативи, криптовалюта вже розглядається як частина резервів у низці країн — від США до Китаю, Бразилії та Швейцарії. Так, Сполучені Штати на рівні федерального уряду та окремих штатів вивчають потенціал стратегічного крипторезерву.
Водночас у Національному банку неодноразово заявляли, що не розглядають криптовалюту як платіжний засіб. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова наголошувала на ризиках, пов’язаних із нестабільністю крипторинку та відсутністю реального забезпечення цифрових активів.
Друга спроба легалізації криптовалюти в Україні
Нова ініціатива з крипторезервами з’являється на тлі оновленого курсу держави на легалізацію криптовалют. Комітет Верховної Ради з питань фінансів і податкової політики вже рекомендував до першого читання законопроєкт про віртуальні активи. Він передбачає спеціальний режим оподаткування криптооперацій, визначення статусу токенів та впровадження регуляторного середовища.
Очікується, що до 2026 року для криптобізнесу діятиме пільгова ставка оподаткування, а операції на невеликі суми або обмін токенів будуть звільнені від податків. Закон також дозволить офіційно реєструвати криптокомпанії в Україні та створювати нові робочі місця.
Представники галузі, зокрема операційний директор UAHg Віталій Житник, наголошують на необхідності прозорого регулювання, яке допоможе залучити інвестиції й сформувати повноцінну криптоекосистему, пише DW.
Конфлікт регуляторів: хто має контролювати крипторинок
Втім, ситуація навколо майбутнього регулювання залишається неоднозначною. Законопроєктом пропонується розподілити контроль між Нацбанком та Міністерством цифрової трансформації. Проте Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) розкритикувала таку модель, заявивши про невідповідність європейським стандартам MiCA та ризики для національної безпеки.
У комісії вказують, що НБУ не має достатніх повноважень у сфері нагляду за публічними пропозиціями токенів та їхніми емітентами. Також критикується ідея автоматичної авторизації токенів без належної перевірки, що може відкрити шлях до діяльності компаній із сумнівних юрисдикцій.
Невдалий попередній досвід
Попередня спроба врегулювати ринок віртуальних активів у 2021 році закінчилася вето президента Володимира Зеленського. Причиною тоді стало саме питання регулятора: депутати хотіли передати повноваження Мінцифри, натомість президент наполягав на участі фондового регулятора.
Експерти застерігають, що повторення цієї моделі може знову заблокувати запуск ринку. За словами аналітика ринку капіталів Романа Сульжика, передача функцій регулювання непрофільному органу відкриває ризики для масового відмивання коштів.
У Нацкомісії з цінних паперів сподіваються, що до другого читання законопроєкт буде доопрацьовано відповідно до європейських стандартів. Інакше Україна може втратити довіру міжнародних партнерів і зірвати темпи євроінтеграції.
