Культурна спільнота вимагає відставки Точицького: що він накоїв

Поділитися:

Микола Точицький. Фото: МЗС України
Микола Точицький. Фото: МЗС України

Група активістів культурної сфери звернулася з відкритим листом до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, наполягаючи, щоб міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький пішов у відставку через звільнення гендиректора заповідника Києво-Печерської лаври Максима Остапенка.

Про це йдеться в листі "Коаліції дієвців культури", інформує "УП. Культура".

На цей час під зверненням стоять підписи 27 активістів, серед яких Ольга Сагайдак — голова "Коаліції дієвців культури", Ольга Гончар — керівниця Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору" та представники ГО "Новий музей", Мар’яна Томин — колишня очільниця Департаменту культурної спадщини МКІП України, а також інші учасники.

"Звільнення генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” виразно демонструє порушення, які вчиняє міністр і його підлеглі”, – йдеться у листі.

Коаліція дієвців звернула увагу на сім пунктів щодо діяльності міністра культури.

Зловживання владою

Йдеться про пост Миколи Точицького від 22 травня про те, що “звільнення гендиректора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” є відповіддю на слабку позицію у виконанні закону".

Активісти заявляють, що норма закону, на яку посилається міністр, а саме "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", набирає чинності з 1 червня 2025 року.

А за впровадження цього закону відповідає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Наразі підзаконні акти ще перебувають на стадії розробки, а усунути перешкоди щодо користування майном Лаври можливо лише за рішенням суду, який досі триває.

Ігнорування обов’язків

12 лютого 2025 року Максим Остапенко звернувся до МКСК з проханням невідкладно скасувати наказ від 4 липня 2013 року, внаслідок якого на заповідній території було зведено понад 20 будівель.

Причому щонайменше половина з них – з порушенням чинного законодавства на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Станом на травень 2025 року наказ залишився чинним. 

Неетичне поводження

У листі зазначається, що звільнення генерального директора Максима Остапенка відбулося поза робочим часом і без будь-яких пояснень. Це викликало обурення не лише серед пам’яткоохоронців та музейних працівників, а й у значної частини громадськості, яка не пов’язана безпосередньо з цією сферою. 

Неефективна політика фінансування 

Звинувачення директора Заповідника у бездіяльності є необґрунтованими. Зважаючи на те, що кошти на реставраційні роботи були виділені комісією МКСК лише в останньому кварталі 2024 року. 

Крім того, підкреслюється, що проведення реставраційних робіт узимку заборонене. Тому в такі стислі строки до кінця фінансового року їх виконати неможливо.

Введення суспільства в оману та маніпулювання фактами

Новим керівником Заповідника призначили Світлану Котляревську, яка понад рік активно публікувала свої проєкти щодо впровадження платних послуг на території заповідника. Зокрема, це відкриття кафе, продаж сувенірної продукції, а також організацію освітніх і розважальних заходів. 

Водночас одним із аргументів для звільнення Остапенка називають діяльність кав’ярні, яка, як зауважують, порушує правила збереження культурної спадщини.

Некомпетентність його команди

Активісти звертають увагу, що призначені міністром культури посадовці, які відповідають за питання культурної спадщини, а саме Сергій Беляєв і Володимир Шорніков, не володіють ні відповідною освітою, ні практичним досвідом у галузі культури. 

Також нова очільниця Києво-Печерської Лаври Світлана Котляревська не має попереднього досвіду роботи у сфері охорони культурної спадщини.

Неспроможність забезпечити проведення конкурсів

У Мінкультури досі не відновили конкурсні процедури для призначення керівників закладів культури.

Це передбачено Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Саме він впроваджує контрактну форму роботи та конкурсний відбір керівників державних і комунальних культурних установ.

Чому Точицький звільнив Максима Остапенка

Увечері 21 травня Максима Остапенка усунули з посади директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". 

Близько 20:30 представники Департаменту з охорони та збереження культурної спадщини приїхали на парковку, де вручили йому документ із наказом про звільнення, попри закінчення робочого дня.

Вже наступного дня, 22 травня, на офіційному сайті Міністерства культури з’явилося повідомлення про кадрові зміни. 

Коментуючи ситуацію того ж дня, міністр Точицький зазначив, що звільнення стало реакцією на недостатню ефективність у виконанні закону щодо припинення діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Москвою.

Натомість того ж дня на зустрічі з журналістами в міністерстві культури основні звинувачення Остапенку сконцентрували довкола незаконних ремонтних робіт та діяльності кав’ярні на території Лаври.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

З переговорів прибрали "анкориджські домовленості", – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський вважає, що вимоги Москви, відомі...

Європу попередили про підготовку Росією дронових ударів з моря, – ЗМІ

Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) Сполучених Штатів попередило європейських партнерів...

Вторгнення Мі-8 до Польщі: Сікорський закликав Росію вибачитися

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що Варшаві...

"Зима для Росії буде болісною": Зеленський в ООН попередив агресора

Росія, атакуючи українську енергетику та системи теплопостачання, отримає від...

Рубіо пояснив складність досягнення “енергетичного перемир’я” між Україною та РФ

Сполучені Штати Америки (США) спробують досягнути "енергетичного перемир'я" між...

РФ за рік захопила 890 кв. км, а Україна звільнила – 800, – Зеленський

Від початку 2026 року країна-терорист Російська Федерація (РФ) окупувала...

Чи ухвалили США ліцензію на Patriot для України: що каже Держдеп

Сполучені Штати Америки (США) поки що не прийняли рішення...

Публікації

Персони

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...