Судді одного з найвідоміших та найбільш резонансних судових органів країни — Печерського районного суду — оприлюднили свої декларації. Аналіз цих документів виявив, що у власності “представників Феміди” та їхніх родичів знаходяться не лише розкішні маєтки в елітному передмісті столиці, але й нерухомість на Хрещатику та навіть громадські вбиральні у центральному міському парку.
Про те, хто найбільше заробляє у Печерському райсуді, пише OBOZ.UA.
Хто володіє найбільшими будинками
На відміну від народних депутатів, які часом декларують величезні будинки площею в тисячі квадратних метрів, судді Печерського райсуду демонструють більш виважений юридичний підхід. Вони надають перевагу відносно компактним об’єктам нерухомості. Проте навіть серед них є свої рекордсмени.
Зокрема, суддя Євген Хайнацький задекларував найбільші об’єкти нерухомості. Згідно з документами, вони належать його дружині — Юлії Кияновській. У власності жінки перебувають два будинки в престижному селі Вишеньки поблизу Києва. Перший має площу 352,9 кв.м, другий — 381 кв.м (останній перебуває у співвласності з її сестрою Вікторією Ясенівкою). Супутникові знімки демонструють, що маєтки розташовані поруч один з одним та мають на своїй території приватний басейн.
Серед інших активів родини судді Хайнацького — дві київські квартири у власності його дружини площею 71,8 та 110,2 квадратні метри. Варто зазначити, що Юлія Кияновська походить із впливової родини — вона донька відомого чернігівського підприємця Віктора Кияновського, який має бізнес-інтереси в аграрному секторі та харчовій промисловості.
Автопарк родини також не відстає — BMW X5 2021 року випуску та BMW X7 2022 року випуску. Обидва престижні автомобілі формально належать компаніям, пов’язаним з дружиною судді: ТОВ АЗС “КРОС” та “Ічнянський бетон”.
Друге місце
Другу позицію за площею нерухомості серед суддів Печерського райсуду посідає Катерина Середа. У її власності знаходиться будинок площею 299 квадратних метрів у селі Хотянівка. Суддя оформила у своє користування одразу три земельні ділянки в елітному котеджному містечку “Міжріччя”. Цікаво, що свій маєток вона зареєструвала як “дачний” (садовий) будинок, причому зробила це відносно нещодавно — у листопаді 2024 року.
Розташування нерухомості Катерини Середи можна вважати преміальним. Кілька років тому активісти громадського об’єднання “Автомайдан” — PROSUD! провели аерофотозйомку її володінь за допомогою дрона. Документи свідчать, що суддя оформила земельні ділянки з цільовим призначенням “для індивідуального садівництва” ще 25 квітня 2013 року. Примітно, що одну з трьох суміжних ділянок того ж самого дня було зареєстровано на ім’я її сестри Алли Мартиненко.
Сестра судді Катерини Середи, Алла Мартиненко, обіймає посаду помічниці судді у Верховному Суді, а її чоловік працює на керівній посаді в Київській міській державній адміністрації. Цікаво, що і матір Катерини Середи — Тетяна Мартиненко — також є власницею земельної ділянки в селі Хотянівка, що свідчить про сімейну схильність до нерухомості в цьому престижному передмісті Києва.
Ще одна представниця Печерського районного суду, суддя Тетяна Ільєва, також надала перевагу елітному котеджному містечку “Міжріччя” в селі Хотянівка. У 2019 році вона придбала просторий будинок загальною площею 264,6 квадратних метрів, доповнивши перелік суддів цього відомого районного суду, які володіють нерухомістю в цій престижній локації.
Скільки заробляють судді
Судді районних судів, включно з представниками Печерського районного суду, отримують порівняно невисокі офіційні доходи. За минулий рік найвищий середній заробіток серед колег продемонструвала суддя Світлана Смик — 147,7 тисячі гривень щомісяця.
У декларації пані Смик зазначено дві власні квартири — площею 76,4 та 60 квадратних метрів. Однак особливу увагу привертає інформація про те, що суддя безоплатно користується розкішною квартирою площею 158,7 квадратних метрів, яка належить особі на ім’я Анна Дрич. Право користування цією нерухомістю оформлено ще 11 вересня 2014 року.
Як встановило видання, зазначена квартира розташована в елітному житловому комплексі “Панорама на Печерську”. Ринкова вартість такого помешкання перевищує 12 мільйонів гривень — сума, якої немає в офіційних статках судді.
Примітно, що схема “користування без володіння” поширюється не лише на нерухомість. Суддя Смик також користується автомобілем преміумкласу — чорним Mercedes-Benz GLE-Class 2016 року випуску, який формально зареєстрований на ту ж Анну Дрич. Поточна ринкова вартість такого транспортного засобу становить приблизно 40 тисяч доларів США, що також не відповідає задекларованим фінансовим можливостям представниці Феміди.
Почесна друга позиція
Другу позицію за рівнем офіційних доходів серед суддів Печерського районного суду посідає В’ячеслав Підпалий, чий середньомісячний заробіток за минулий рік становив 147,1 тисячі гривень згідно з опублікованою декларацією.
Широкому загалу суддя Підпалий відомий насамперед тим, що напередодні повномасштабного вторгнення ухвалив резонансне рішення про відправлення під домашній арешт Віктора Медведчука — соратника та кума російського президента Володимира Путіна (звідки той згодом утік).
Попри значну зарплатню та гучні судові справи, житлові умови судді Підпалого вражають своєю скромністю. З 2008 року він офіційно зареєстрований у гуртожитку в кімнаті площею лише 10 квадратних метрів, що належить Печерській районній державній адміністрації. Крім того, суддя має право проживання у квартирі площею 52,4 квадратних метри в селі Деремезна Київської області. Власної нерухомості у декларації не зазначено.
Натомість батько судді, 80-річний Валерій Львович Підпалий, володіє значними статками. Серед його майна — об’єкти нерухомості вартістю в десятки мільйонів гривень. Зокрема, у власності Підпалого-старшого перебувають приміщення площею 372 квадратних метри на головній вулиці столиці — Хрещатику (отримане у спадщину), а також офіційно зареєстрована як “громадська вбиральня” будівля площею 150 квадратних метрів у сквері на Володимирському проїзді та будинок площею 262 квадратних метри за адресою Володимирський проїзд, 2.
Примітно, що стосовно зазначених об’єктів нерухомості відкрито кримінальне провадження. Крім того, комунальні служби міста неодноразово намагалися демонтувати ці будівлі, кваліфікуючи їх як самочинне будівництво.
