Витрати українців на ліки невпинно зростають. У 2024 році загальний обсяг продажу товарів аптечного кошика склав майже 195 млрд грн. Це на 19% більше у порівнянні з попереднім роком.
Про це заявив голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних.
За словами нардепа, для багатьох сімей ліки стали непосильним тягарем. Українці змушені обирати: лікуватися чи економити на харчах і комуналці.
Кузьміних наголосив, що аптеки в Україні з фармацевтичних закладів перетворилися на звичайні торгові точки. Це сталося, бо сфера лікарських засобів в Україні стала територією для отримання надприбутків бізнесом.
Як приклад нардеп вказав на неочевидні для пацієнтів складники у формуванні вартості ліків.
За словами Кузьміних, до ціни лікарського засобу на упаковці долучаються:
- маркетингові націнки, які виробники сплачують дистриб’юторам та аптечним мережам за "вигідне розміщення";
- бонуси, що отримують аптеки за пріоритетний продаж певних брендів;
- приховані ретро-бонуси, які не відображаються у чеку покупця, але суттєво впливають на вартість.
"Сукупно це все може здорожувати вартість препарату у рази і ці платежі не регулюються належним чином. Більше того — вони стимулюють просування дорожчих препаратів, навіть якщо є дешевші та ефективніші аналоги", – наголосив нардеп.
Як врегулювати ціни на ліки
Першим кроком на шляху повернення аптек до їхнього початкового призначення – надавати людям допомогу, а не заробляти на них гроші – став закон №4239-IX, вважає Кузьміних.
Документ передбачає нову систему ціноутворення на ліки. Зокрема, забороняє встановлювати ціни на ліки в Україні вищі, ніж в Європі. Окрім цього передбачає, що виробник чи імпортер не може реалізовувати понад 20% обсягу препарату одному дистриб’ютору. Максимальна надбавка дистриб’ютора не може бути більш як 8%.
Також встановлюються граничні надбавки: від 10% до 25% на рецептурні лікарські засоби залежно від вартості препарату та до 35% не безрецептурні лікарські засоби.
Наступним кроком Кузьміних називає пришвидшене введення в дію нової редакції закону "Про лікарські засоби". Положення закону в більшості гармонізовані з європейським законодавством. Це дозволить запровадити на фармацевтичному ринку чіткі підходи, "зрозумілі як вітчизняним операторам ринку, так і імпортерам", вважає депутат.
У врегулюванні цін на ліки має зіграти роль законопроєкт №9383. Як пояснив Кузьміних, ця ініціатива знімає штучні бар’єри, які стримували запуск генериків — ефективних і дешевших аналогів дорогих оригінальних препаратів. До ухвалення закону патенти автоматично продовжувались на весь час воєнного стану, що фактично "заморожувало" ринок.
"Тепер ці перепони знято, і українські компанії зможуть швидше запускати у виробництво доступні ліки", – наголосив нардеп.
За його словами, попереду – впровадження нового закону "Про аптечну діяльність", який наразі перебуває на стадії розробки.
Цей проєкт передбачає, що ліки в аптеці має відпускати тільки дипломований фармацевт, а не касир. Скільки кас — стільки фахівців.
""Фіскалізація" маркетингу – в чеку на ліки, дієтичні добавки чи косметику окремо зазначається "вартість" маркетингу. Так пацієнт отримає можливість об’єктивного, неупередженого та самостійного вибору товарів", – розповів Кузьміних.
Окрім цього пропонується обмежити рекламу – лише офіційна інформація на фасаді, без маркетингових маніпуляцій. А також встановити мінімальну відстань між аптеками — щоб уникнути надмірної концентрації. Виняток буде зроблено лише для сіл і прифронтових територій).
