Україна потрапила до п’ятірки країн Європи та Центральної Азії, зростання ВВП яких у 2025 році не перевищить 2%. Це випливає з прогнозу, який Світовий банк надав у квітні цього року.
Згідно з висновками, найбільш повільні темпи зростання ВВП в поточному році демонструють такі країни:
- Україна – 2%
- Болгарія – 1,6%
- Російська Федерація – 1,4%
- Румунія – 1,3%
- Молдова – 0,9%.
Основними чинниками гальмування економіки України називають: скорочення зовнішнього попиту, брак робочої сили та подальші перебої з постачанням електроенергії через війну.
Якщо бойові припиняться, то зростання ВВП України у 2026 році прискориться більше ніж у два з половиною рази – до 5,2%, йдеться у прогнозі. Це найліпший показник серед країн зі згаданої п’ятірки.
Що прогнозують економікам інших країн
Як вважають у Світовому банку, до 2027 року у країнах Європи та Центральної Азії спостерігатиметься сповільнення економічного зростання до 2,5% порівняно до 3,6% у 2024 році.
Головними чинниками такої тенденції називають глобальну невизначеність, слабке розширення торгівлі серед ключових партнерів та зростання цін. Зазначається, що висока інфляція спонукала центральні банки кількох країн підвищити облікові ставки.
Очікується, що ВВП пригальмує, зокрема, у Польщі з 3,2% цього року до 3,0% у 2026-му, у Казахстані з 4,5% до 3,6%.
Аутсайдерами економічного зростання Світовий банк вважає Росію та Білорусь: економіки цих країн у наступному році уповільняться до 1,2%. Це – найгірший показник для вказаного регіону.


Більше про ВВП України
ВВП України протягом 2025 -2027 років зростатиме, але більш повільними темпами, ніж вважалося раніше. Розвиток української економіки передусім гальмує, спостерігається пов’язаний з війною дефіцит кваліфікованих кадрів, заявив глава Національного банку України Андрій Пишний.
За його словами, оновлений прогноз НБУ валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році опустився до 3,1%. Попередній прогноз передбачав збільшення на рівні 3,6%.
Як пояснив Пишний, зростання економіки у I кварталі 2025 року залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.
