За законодавством України громадяни, які виїхали за кордон і мають статус захисту в інших країнах, не можуть бути кандидатами на президентських та парламентських виборах.
Про це сказав голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко в інтерв’ю "Українській правді".
"Відповідно до Конституції та Виборчого кодексу, вимагається факт постійного проживання на території України протягом останніх 5 чи 10 років, залежно від виду виборів", – пояснив Діденко.
Він уточнив, що така підстава як виїзд за кордон на час воєнного стану не передбачена.
Діденко додав, що є виключення для тих, хто виїхав на лікування, навчання або відрядження. У таких випадках, якщо строк виїзду не перевищує 180 днів на рік або 90 днів за раз, це не вважається перериванням проживання в Україні.
Водночас Діденко намагався уникнути персонального обговорення потенційних кандидатів. На питання, що Залужний, умовно кажучи, може балотуватися, а Арестович – ні, голова ЦВК запропонував відійти від прізвищ. Він також додав, що раніше норми стосовно безперервного перебування кандидатів в Україні так само застосовувалися. Тож Олексій Арестович – не є виключенням.
Більше про вибори в Україні
В інтерв’ю Діденко розповів, що за законодавством вибори в Україні мають бути оголошені впродовж місяця після завершення дії воєнного стану.
Парламентські оголошує Центральна виборча комісія, виборчий процес триватиме 60 днів. Вибори президента призначає Верховна Рада. На президентську кампанію відводиться 90 днів.
На переконання Діденка, в реальності Україні потрібно більше часу для того, аби підготуватися до демократичного голосування, яке відповідатиме усім стандартам. З огляду на це голова ЦВК запропонував внести зміни у чинне законодавство.
“У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення повоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про строки”, — сказав він.
Як зазначив голова ЦВК, у суспільстві й серед політиків “є такий консенсус” щодо продовження термінів чинного процесу.
Він також сказав, що партії, заборонені судовими рішеннями, не можуть реєструвати свої виборчі списки. Стосовно осіб, які перебувають під санкціями, немає прямої заборони балотуватись.
Арестович та вибори в Україні
Вперше Олексій Арестович заявив про свої президентські амбіції у листопаді 2022 року. В інтерв’ю на youtube-каналі Раміни Есхакзай він сказав, що готовий піти на наступні президентські вибори. Однак за умови, якщо в них не братиме участь Зеленський.
На той час Арестович був радником Офісу президента України. З цієї посади він пішов у січні 2023 року.
Нагадаємо, 14 січня Олексій Арестович повідомив, що ракета, яка знищила частину будинку в Дніпрі – то була ракета сил Протиповітряної оборони України. У ППО спростували цю заяву, наголосивши, що в багатоповерхівку влучила саме російська ракета, забравши життя 46 українців.
У листопаді 2023 року Арестович представив свою програму на президентські вибори. Зокрема, пообіцяв, що Україна в обмін на вступ до НАТО повертатиме окуповані РФ землі не військовим, а дипломатичним шляхом.
Наприкінці 2024 року він знову повторив про свій намір балотуватися в президенти України.
Відзначимо, що Олексій Арестович з 2023 року мешкає за кордоном. Він входить до кола вітчизняних політиків, яким найменше довіряють українці. Це виявило проведене Центром Разумкова в березні цього року опитування.
За результатами дослідження Арестовичу не довіряють 88% респондентів, Юрію Бойку – 83%, Петру Порошенку – 75%.
