До переговорів між РФ та США, які розпочалися після повернення Дональда Трампа в Білий дім, Москва залучила Кирила Дмитрієва. Він працює гендиректором Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), й у лютому 2025 року став спецпредставником Володимира Путіна (відповідає за питання інвестиційно-економічної співпраці з іноземними державами).
Цікаво, що посадовець родом з України, у 2000-х він працював у фонді бізнесмена Віктора Пінчука. А батько Дмитрієва, за даними ЗМІ, досі проживає в Києві.
Що відомо про топового перемовника РФ та як він наблизився до російського диктатора – в матеріалі видання "Політаналіз".
Кирило Дмитрієв: біографія
Нинішній голова РФПІ народився у 1975-му в українській родині, його батько – науковець у галузі біології. Навчався Кирило у спеціалізованій фізико-математичній школі. На початку 1990-х років у Києві він познайомився з американською сім’єю, яка прибула в Україну в межах програми "народної дипломатії". Американці дали йому рекомендації щодо того, як здобути американську освіту.
Спершу Дмитрієв став студентом коледжу Foothill College у Каліфорнії, а через два роки перевівся до Стенфордського університету. Там він став бакалавром з економіки, завершивши навчання у 1996 році.
Згодом він розпочав кар’єру в Нью-Йорку й приєднався до інвестиційного банку Goldman Sachs. Пізніше перейшов у консалтингову компанію McKinsey & Company, яка й профінансувала його навчання в Гарвардській бізнес-школі. Там Дмитрієв здобув ступінь магістра бізнес-адміністрування (MBA).
Після випуску перед ним відкривалися перспективи продовження роботи в McKinsey або повернення до Goldman Sachs. Однак уродженець Києва вирішив будувати кар’єру в РФ.
Кар’єра в Росії
Оселившись у Москві, Дмитрієв придбав уживаний Land Rover. За даними видання The Insider, на той момент він мав громадянство України, однак автомобіль зареєстрував не на паспорт, а на російське офіцерське посвідчення з номером АМ1198939, яке було видане у 2000 році.
Пізніше журналісти з’ясували, що троє осіб із подібними серійними номерами аналогічних посвідчень були випускниками Академії Служби зовнішньої розвідки Росії, ще восьмеро – кадровими співробітниками Головного розвідувального управління (ГРУ), а 137 осіб проживали в службовому гуртожитку при Військово-повітряній інженерній академії імені Жуковського.
У 2000-х Дмитрієв працював у Москві, обіймаючи посаду в російському представництві американського інвестиційного фонду Delta Private Equity. Паралельно очолював Російську асоціацію прямого і венчурного інвестування (РАВІ).
Через два роки після початку роботи в компанії здобув посаду директора з інвестицій у компанії Delta Private Equity. Одним із проєктів за його участі став продаж телеканалу ТВ-3 медіахолдингу "Профмедіа" за 530 мільйонів доларів.
У 2007 році Дмитрієв повернувся до Києва, де кілька років очолював інвестиційний фонд Icon Private Equity Віктора Пінчука.
Втім, вже у 2011-му Дмитрієв знову переїхав до Росії.
Батько проживає в Києві
Як зазначало "ТСН" у лютому 2025-го, батько Дмитрієва, Олександр, залучений до проєкту будівництва котеджного містечка "Олімпік Парк" в Бучанському районі на Київщині. Спочатку земельна ділянка, де планувалося зведення комплексу, була оформлена саме на нього. На цей момент у його власності залишається територія площею три гектари.
Офіційно Дмитрієв-старший принаймні у 2025 році обіймав посаду в Інституті клітинної біології, генетичної інженерії, біофізики та радіобіології Національної академії наук України. В академії тоді підтвердили, що Олександр Дмитрієв є співробітником НАН, однак станом на лютий 2025 року перебував у відпустці. Також там зазначили, що його наукові дослідження мають статус засекречених.
Наближення до оточення Путіна
Вплив Кирила Дмитрієва значно посилився після одруження з Наталією Поповою, яка була близькою подругою молодшої дочки Путіна – Катерини Тихонової. Окремо варто додати й те, що після знайомства з Тихоновою кар’єра Попової стрімко пішла вгору: вона увійшла до керівництва організації "Содействие и реализация творческих проектов Медиапрактика", а також стала співзасновницею компаній "Вижн медиа центр", "Технологические инвестиции" й не тільки. Окрім цього, здобула ступінь кандидата політичних наук й отримала посаду омбудсменки у сфері захисту прав високотехнологічних компаній-лідерів.
Ще до того, як Попова вийшла заміж за Дмитрієва, вона познайомила його з Тихоновою та її чоловіком Кирилом Шамаловим – тодішнім зятем Путіна. Завдяки цим контактам посадовець мав можливість встановити зв’язок із головою адміністрації президента РФ Сергієм Івановим.
У той період міністерка економічного розвитку Росії Ельвіра Набіулліна шукала кандидата, який би міг очолити державний інвестфонд з іноземною участю. Врештіі, у 2011-му Дмитрієв був призначений керівником Російського фонду прямих інвестицій, початковий капітал якого становив 10 мільярдів доларів. Іванов, своєю чергою, отримав посаду голови наглядової ради фонду.
З часом РФПІ перестав бути просто фінансовою структурою і перетворився на важливий інструмент Кремля для залучення капіталу та налагодження зв’язків із країнами “глобального Півдня“. Особливу увагу фонд приділяв співпраці з Китаєм, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Саудівською Аравією.
"Решала" Кремля
У 2023 році The Insider назвало Дмитрієва одним з тих, хто має безпосередній доступ до Путіна. Розлучення Тихонової з Шамаловим не вплинуло на позиції посадовця у владних колах. Нині він зберігає свій вплив, використовуючи контакти з головою Адміністрації президента Росії Антоном Вайно, який організовує йому особисті зустрічі з очільником Кремля.
Водночас впливовість Дмитрієва не завадила Штатам ввести проти нього санкції. Обмеження також торкнулись РФПІ відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Окрім США, посадовець потрапив під санкційні обмеження Канади, Великої Британії, Австралії та низки інших країн.
Московський бізнесмен в коментарі Insider розповів, що через Дмитрієва можна розв’язати майже будь-яке питання. За його словами, навіть у період пандемії, коли більшість перебувала в ізоляції, посадовець продовжував пересуватися між Сочі, Москвою та Санкт-Петербургом на приватному літаку, активно просуваючи вакцину "Спутник V".
"Міст" між Путіним і Трампом
Під час другого терміну президентства Трампа Дмитрієв знову відіграє важливу дипломатичну роль у відносинах між Штатами, Росією й Саудівською Аравією.
Першим публічним кроком Дмитрієва став обмін колишнього американського дипломата та вчителя Марка Фогеля на росіянина Олександра Винника, якого у США засудили за фінансові махінації. Обмін відбувся 11 лютого 2025 року. Коментуючи це, спецпредставник Трампа Стів Віткофф заявляв, що у Росії є "джентльмен", який багато зробив для відносин між Кремлем й Вашингтоном.
Згодом Путін включив Дмитрієва до групи "важковиків", які беруть участь у переговорах щодо війни проти України. До цієї команди також увійшли також помічник Путіна Юрій Ушаков і керівник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін. Але саме Дмитрієву відводили провідну роль у роботі неофіційного каналу комунікації з Білим домом. Він був присутній на перемовинах в Саудівській Аравії та активно взаємодіяв з американськими ЗМІ.
Крім того, саме Дмитрієв заявив, що Російська Федерація готова укласти угоду зі Штатами щодо російських природних ресурсів. А 25 березня 2025 року він підтримав нову Чорноморську зернову ініціативу, назвавши її спільним успіхом РФ та США.
Візит Дмитрієва у США
Крайній візит Дмитрієва, як повідомляє Reuters, відбувся 9 квітня 2026 року. Тоді він прибув до Штатів, аби обговорити з представниками Трампа угоду стосовно завершення повномасштабної війни в Україні, а також економічну співпрацю між РФ та США.
Речник Кремля Дмитро Пєсков згодом підтвердив поїздку Дмитрієва. За його словами, останній працює як керівник групи з економічних питань.Водночас заперечив, що російський представник веде перемовини стосовно повномасштабної війни.
Цікаво й те, що візит відбувся напередодні того, як закінчувався термін послаблення обмежень щодо російської нафти. 13 березня США дозволили країнам протягом 30 днів купувати сировину, яка “застрягла” в морі на тлі блокування Іраном Ормузької протоки. Тоді ж у Міністерстві фінансів Штатів назвали відповідний крок необхідністю для стабілізації світових енергетичних ринків.
Вже 15 квітня голова Мінфіну США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не планує продовжувати дію винятків. Втім, вже через кілька днів, 17 квітня, Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну оприлюднило документ, який продовжив дію послаблень.
У Сенаті США це рішення різко розкритикували провідні демократи, серед яких Чак Шумер, Елізабет Воррен і Джин Шагін. Вони назвали рішення ганебним та зазначили, що це виглядає як повний розворот позиції і дає неоднозначний сигнал, поки Росія продовжує повномасштабну війну.