Державний департамент США висловив стурбованість щодо дій української влади, які можуть обмежувати свободу слова. Зокрема, критика стосується телемарафону, на якому державні телеканали однобічно транслюють інформацію про військові події, в той час, як інші ЗМІ були відключені від мовлення.
Відповідна інформація була опублікована в звіті Держдепу.
Там зауважили, що хоча українське законодавство захищає свободу слова, на практиці ці норми не завжди дотримуються. У звіті вказано, що після введення воєнного стану в Україні, влада запровадила додаткові обмеження для ЗМІ. Зокрема, запуск телемарафону вказується як приклад надмірного контролю над новинами.
Автори документа наголошують, що з 2022 року деякі медіа втратили можливість мовлення та зіткнулися з тиском.
У звіті також згадуються цілеспрямовані атаки на журналістів-розслідувачів у соціальних мережах, ініційовані каналами, близькими до влади.
Відзначається, що свобода ЗМІ зазнавала впливу через самоцензуру та інші обмежувальні практики. У документі, окрім іншого, також йдеться про випадки, коли влада сприяла переслідуванню журналістів та погрожувала медіапрацівникам.
Звіт також вказує на відмову чиновників надавати журналістам акредитацію або доступ до прифронтових зон, посилаючись на національну безпеку (зауважимо, що в цьому контексті журналісти скаржилися на нещодавно звільнену речницю Сил оборони півдня Наталю Гуменюк). Проте, зазначається, що в більшості випадків громадяни могли вільно критикувати уряд та обговорювати публічні питання без страху бути переслідуваними владою.
Єдині новини: історія створення
Телепроєкт був запущений відразу після того, як Росія розпочала повномасштабну агресію проти України у лютому 2022 року.
Він став платформою для об’єднання державного каналу "Рада", Суспільного мовлення та провідних комерційних каналів – ICTV/СТБ, “1+1”, “Інтер” та “Україна 24”, який згодом був замінений на “Ми-Україна”. Ефірний час було розподілено між учасниками, кожен з яких отримав шестигодинні слоти для мовлення.
Як зазначав Отар Довженко, голова Незалежної медійної ради, на початковому етапі повномасштабної війни марафон виконав критично важливу роль, задовольняючи потреби громадськості та медійників. Він забезпечив доступ до достовірної інформації та швидке спростування неправдивих повідомлень. При цьому телеканали, які не мали змоги вести повноцінне інформаційне мовлення, отримали можливість розділити навантаження між собою.
Згодом, коли ситуація в країні стабілізувалася, медіа пристосувалися, а кількість дезінформації зменшилася, марафон почав слугувати, перш за все, інтересам влади, яка прагнула контролювати інформаційний потік через телебачення.
Нещодавно Довженко представив концепцію припинення телемарафону та відновлення звичайного медіапростору. Цю ідею підтримав голова парламентського комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин, який неодноразово висловлювався за такий крок.
Нову дискусію спровокувала петиція до уряду з вимогою скасувати марафон. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відповів на неї, заявивши вважає закриття "Єдиних новин" недоцільним.
Одним із основних критичних зауважень до телемарафону стало виключення з нього трьох каналів, пов’язаних з Петром Порошенком: “Еспресо”, “5 каналу” та “Прямого”. Генеральний директор “5 каналу” Володимир Мжельський стверджував, що їхні спроби приєднатися до марафону були неуспішними, і ці канали були вилучені з цифрового мовлення, залишившись доступними лише через супутник та на YouTube.
Оксана Романюк, керівниця Інституту масової інформації, попереджала, що тривале існування єдиного телемарафону може відштовхнути глядачів від телебачення та зашкодити демократичному іміджу України. Також фіксується зростання недовіри до марафону, що спонукає людей шукати інформацію в анонімних джерелах, таких як анонімні телеграм-канали.
Євросоюз висловлював занепокоєння щодо медіаполітики України вже у перший рік повномасштабної війни, що підтвердила тодішній посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен у вересні 2022 року.
