Вибори, які відбулися у Німеччині 23 лютого, знов привели до влади консервативний блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу.
Саме ХДС/ ХСС набрав найбільшу кількість голосів, про це свідчать дані Федеральної виборчої комісії.
За підрахунками комісії голоси виборців на позачергових виборах до Бундестагу розподілилася таким чином:
- 28,5% – блок ХДС/ХСС;
- 20,8% – ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (AfD);
- 16,4% – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН);
- 11,6% – Зелені;
- 8,8% – Ліва партія.
Не здолали 5% бар’єр "Вільні демократи", яких очолював Крістіан Лінднер та "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ).
Явка на позачергових виборах до Бундестагу становила 82,5%. Як зазначає DW, це рекорд, починаючи з 1987 року.
Попри перемогу ХДС/ХСС не отримає більшості в Бундестазі – для цього потрібно мати 316 голосів із 630. Тож новий уряд, як і попередній, також буде коаліційним. Однак цього разу для створення коаліції достатньо буде двох партій. Найімовірнішим партнером ХДС/ХСС вважається СДПН.
Вибори до Бундестагу: як реагували лідери ФРН
Кандидат на посаду канцлера Фрідріх Мерц вже оголосив, що прагне до незалежності Європи від США. За словами політика, після заяв, зроблених президентом США Дональдом Трампом впродовж останнього тижня, стало зрозуміло, що американцям байдужа доля Європи.
Мерц також припустив, що ЄС доведеться набагато швидше наростити незалежну європейську оборонну спроможність.
Політик також порівняв втручання уряду США у виборчу кампанію в Німеччині з маніпуляціями з боку Росії.
Лідер СДПН та поки що чинний канцлер ФРН Олаф Шольц привітав Фрідріха Мерца з перемогою. Відповідальність за "гіркий результат виборів для Соціал-демократичної партії" Шольц поклав на себе. При цьому він висловив обурення, що 20% виборців проголосували за ультраправу "Альтернативу для Німеччини". Шольц підкреслив, що ніколи не прийме такого результату.
Після поразки на виборах вже зʼявилися перші оголошення про відставку. Так, 65-річний очільник парламентської групи СДПН Рольф Мютценіх пішов з посади, повідомляє ntv. У зверненні до своєї фракції він запропонував призначити молодшого політика — 47-річного Ларса Клінгбайля.
Визнав поразку на виборах й лідер "Вільних демократів" Крістіан Лінднер. Наприкінці лютого 2022 року, за спогадами експосла у Німеччині Андрія Мельника, Лінднер заявив, що марно постачати Україні зброю, а Росії відключати SWIFT, бо Україні залишилося всього кілька годин. Через три роки лідер "Вільних демократів" оголосив, що йде з політики.
Вибори у Німеччині: детальніше
Позачергові вибори до Бундестагу були призначені, оскільки канцлер Олаф Шольц, звільнивши 6 листопада міністра фінансів Крістіана Лінднера, поклав початок розпаду керівної коаліції.
Слідом за Лінднером скали свої повноваження майже всі члени уряду від Вільної демократичної партії. Тож коаліція розпалася.
27 грудня Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив парламент у відповідь на запит канцлера ФРН. Глава держави також схвалив дату виборів до Бундестагу на останню неділю лютого.
